Приведенна методика расчета ожидаемых качественно-количественных показателей продуктов обогащения рядовых углей шахт ГП "Львовуголь" на ЦОФ "Червоноградская"

Приведены результаты исследований промпродукта углеобогатительных фабрик как объекта обогащения с целью увеличения выхода коксового концентрата.

Приведены результаты исследований изменения гранулометрического параметра измельчаемых материалов от времени измельчения. На основании полученных зависимостей предложено характеризовать энергетическое состояние зернистых сред в процессе измельчения гранпараметром, а также использовать последний для прогнозирования гранулометрического состава измельчаемого продукта, времени и энергоемкости измельчения

Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугаты фильтрующей и осадительной секций осадительно-фильтрующих центрифуг и разработка методики расчета качественно-количественных показателей их продуктов обезвоживания. Методика выполнения работы предполагает усреднение балансов гранулометрического состава продуктов обезвоживания осадительно-фильтрующих центрифуг, определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугаты осадительной и фильтрующей секций, а также коэффициентов увеличения зольности твердого в этих фугатах в сравнении с зольностью исходного материала и усредненного значения влажности осадка. Для выполнения работы использованы результаты работы осадительнофильтрующих центрифуг на данной технологической операции в различных производственных условиях [4-6].

Целью работы является разработка методки расчета качественно-количественных показателей технологической операции окончательного обезвоживания крупнозернистого угольного шлама в фильтрующих центрифугах. Методика выполнения работы. Выполнение усреднения балансов гранулометрического состава продуктов окончательного обезвоживания крупнозернистого угольного шлама, определение коэффициентов извлечения классов крупности в фугат, установление средних значений коэффициентов увеличения зольности фугата и снижения влажности осадка. Для выполнения работы использованы результаты работы фильтрующих центрифуг на данной технологической операции в различных производственных условиях

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у фугат фільтруючих центрифуг та коефіцієнт зниження значення вологи для осаду і збільшення зольності для фугату. Всього розглянуто 51 баланс гранулометричного складу продуктів зневоднення дрібного концентрату і 7 дрібного промпродукту. При зневодненні дрібного концентрату у фільтруючих центрифугах коефіцієнти вилучення класів крупності у фугат складають 0,495; 0,025 і 0,005 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому коефіцієнт зміни вологи для осаду 0,370; а коефіцієнт зміни зольності для фугату 2,045. При зневодненні дрібного промпродукту у фільтруючих центрифугах коефіцієнта вилучення класів крупності у фугат складають 0,375 і 0,045 для класів відповідно 0-1 і 1-3 мм, при цьому коефіцієнт зміни вологи для осаду 0,355, а коефіцієнт зміни зольності фугату 1,545. Отримані значення пропонуються для використання при розрахунках якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик. які мають відповідні технологічні операції. Ключові слова: дрібний концентрат, дрібний промпродукт, зневоднення, фільтруюча центрифуга, вилучення класів крупності, вихід, зольність, волога.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у підрешітний і міжрешітний продукти вібраційних грохотів та коефіцієнтів зниження вологи для надрешітно-го і міжрешітного, і зміни зольності міжрешітного та підрешітного продуктів цього обла-днання на операціях зневоднення дрібних відходів і дрібного промпродукту гідравлічних відса-джувальних машин. Усього використано 18 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення, у т.ч. 8 – дрібних відходів та 10 – дрібного промпродукту. Розмір отворів зневоднюючої пове-рхні грохотів 1 мм. при зневодненні дрібного промпродукту грохоти мають другий (верхній) ярус сит з розміром отворів 13 мм. Коефіцієнти вилучення класів крупності у підрешітний продукт грохотів при зневод-ненні дрібного промпродукту складають 0,78; 0,14 і 0,25 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм, при зневодненні дрібних відходів – 0,9; 0,165 і 0,03. Коефіцієнти вилучення класів крупності у міжрешітний продукт при зневодненні дріб-ного промпродукту складають 0,17; 0,735; 0,750; 0,750 і 0,215 відповідно для класів 0-1, 1-3, 3-6, 6-13 і 13-25 мм. Коефіцієнт зниження вологи для надрешітного продукту при зневодненні дрібних від-ходів складає 0,605; при зневодненні дрібного промпродукту – 0,505, а для міжрешітного продукту – 0,78. Коефіцієнт зміни зольності підрешітного продукту при зневодненні дрібних відходів складає0,856; при зневодненні дрібного промпродукту – 1,318, а для міжрешітного продукту – 1,013. Отримані дані рекомендуються для використання при розрахунках якісно-кількісних та водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик на відповідних технологічних операціях. Ключові слова: дрібний машинний клас, гідравлічна відсадка, відходи, промпродукт, зневоднення, сито, вилучення класів крупності, вихід, зольність, волога.

Встановлено залежність довжини ланцюга зневоднюючого обладнання при зневодненні вугільного шламу нефлотаційної крупності від середнього діаметра часток вихідного мате-ріалу та вимог до вологи кінцевого зневодненого вугільного шламу нефлотаційної крупності. При середньому діаметрі часток 0,45 мм і більше застосовується двохкільцевий лан-цюг обладнання: згущувач + грохот, або згущувач + фільтруюча центрифуга. Якщо згущу-вач не забезпечує потрібний вміст твердого у вихідному матеріалі, то застосовується трьохкільцевий ланцюг обладнання: згущувач + грохот + фільтруюча центрифуга. При середньому діаметрі часток в діапазоні 0,25-0,45 мм необхідне застосування трьохкільцевого ланцюга обладнання (згущувач + гідроциклон) + грохот, або чотирьохкіль-цевий ланцюг обладнання (згущувач + гідроциклон + грохот + фільтруюча центрифуга). При середньому діаметрі часток 0,15-0,25 мм і потреби отримання низької вологи кін-цевого продукту застосовується трьох кільцевий ланцюг обладнання: згущувач + гідроцик-лон + осаджувально-фільтруюча центрифуга. Якщо ж матеріал має середній діаметр час-ток 15 мм і менше, то необхідно замість осаджувально-фільтруючих центрифуг впрова-джувати у цей ланцюг осаджувальні центрифуги. При такому підборі зневоднювального обладнання, яка основана на гранулометрично-му складі вихідного матеріалу і вимог до вологи кінцевого продукту, забезпечується потріб-на ефективність зневоднення вугільних шламових продуктів нефлотаційної крупності.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення на вібраційних грохотах крупного концентрату, крупного промпродукту і крупних відходів гід-равлічних відсаджувальних машин визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихід-ного продукту у підрешітний продукт. Всього розглянуто 37 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення, у тому числі 14 балансів зневоднення крупних відходів, 7 – крупного промпродукту, 16 - круп-ного концентрату. Характерний розмір отворів зневоднюючої поверхні 1-2 мм. Встановлені значення коефіцієнтів зміни зольності підрешітного продукту по відно-шенню до зольності вихідного матеріалу, які складають для крупного концентрату. крупно-го промпродукту та крупних відходів, відповідно, 2699; 1,373 та 0,771. При цьому середня волога надрешітного продукту при зневодненні крупного концентрату складає 7,8%, а зна-чення коефіцієнту зниження вологи при зневодненні крупного промпродукту і крупних відхо-дів, відповідно, 0,584 і 0,493. Отримані результати рекомендуються для використання при розрахунку якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик.

Наведено порядок визначення питомих витрат технологічних матеріалів для вуглезбагачувальних фабрик. Розглянуто варіанти визначення вмісту твердого у потоках пульпи. Наведені приклади розрахунків.