У статті теоретично показана доцільність застосування розмагнічування частинок магнетиту в суспензії перед будь-якою операцією їхнього розділення, включаючи магнітну сепарацію. Наведено прогнозовані показники розділення для різних умов.

В роботі, на підставі залежностей між показниками розкриття цінного мінералу, його украпленням та функцією розподілу часток за крупністю у змеленому продукті отримані середні значення якості проміжних продуктів за стадіями збагачення. Ці значення є припустимими що до цілей прискорення управління технологією збагачення корисних копалин.

За допомогою теореми Рейнгардта показано для рудної шихти, що максимальний вихід концентрату можна отримати тільки при роздільному збагаченні рудних різновидів, встановлюючи для кожного з них розділовий блок сепараторів з відповідною сепараційною характеристикою.

Запропоновано методику пошуку мінімальної маси проби для аналізу функцій розподілу збагачувальних показників корисної копалини. На підставі розглянутої методики отримані формули, що визначають мінімальну масу проби у залежності від параметрів підготовки проби.

У статті обґрунтовано необхідність попереднього розмагнічування феромагнітних мінералів, так як це сприяє підвищенню ефективності розділення. В той же час, розмагнічування частинок, що володіють залишковою намагніченістю, дає можливість отримання особливо чистих залізорудних концентратів. Отримані теоретичні та кількісні співвідношення підтверджуються наведеними експериментальними результатами розмагнічування тонких частинок магнетиту в змінному високочастотному магнітному полі.

Шляхом чисельного моделювання розкриття рудного мінералу та отримання показників розділення цього розкритого продукту показано, що роздільне збагачення рудних різнови-дів після усереднення концентратів, що отримані із цих різновидів дає більший вихід концентраті заданої якості, ніж збагачення шихти.

На підставі безперервного кореляційного аналізу вихідних показників сепарації першої стадії збагачення та параметрів електровживання класифікації можна фіксувати моменти появи збурень у технологічному процесі збагачення корисних копалин.

З огляду на теорему Рейнгардта для обґрунтування максимуму виходу концентрату при збагаченні шихти з вугільних різновидів застосована методика для рішення тієї ж задачі для рудних різновидів. Рішення отримано задовільне і виконана корекція графічної побудови з метою отримання значення виходу концентрату, вихід що до різновидів. Рішення також підтвердило гіпотезу про більший сумарного концентрату перед виходом концентрату суми різновидів.

Визначено розподіл частинок по розміру в залежності від можливого утримання в них цінного мінералу, на підставі чого визначено функції розподілу часток по крупності в збагаченому і збідненій продуктах при бінарному поділі.