Цінний мінерал як за звичай зосереджується в руді у вигляді украплень. Розмір таких украплень розподілюється як функція і характерирується найбільш ймовірним значенням і дисперсією. Відхилення цих показників, якщо помел не змінюється, впливає, в першу чергу, на вихід збагаченогго продукту, що є важливим у збагачувальному процесі. З цієї причини необхідна попередня оцінка функції украпленості. Аналітична оцінка на підставі експеримента-льних даних, на нашу думку є переважним. Для проведення такого аналізу достатньо зме-лення однієї точковоі проби, щоб потім визначити функцію розподілу розмірів зерен у змеле-ному матеріалі F(di);вміст відкритих рудних зерен у кожному класі крупності B(di);вміст рудної фази у пробі.

Для оценки обогатимости руд необходимо иметь функции гранулометрического и фракционного состава. Сепарация в водной среде зависит от размера частиц и разделительного признака, например плотности. В результате сепарация по разделительному признаку сопровождается сепарацией и по крупности, что приводит к изменению распределения классов крупности в продуктах разделения по сравнению с распределением в исходном продукте. Таким образом, моделируя любую сепарацию, необходимо преобразовывать две функции: распределение по качественному показателю и распределение по крупности. А для этого дополнительно должна быть задана функция связи крупности частиц с содержанием в них ценного минерала. В работе приведен алгоритм преобразования функции распределения частиц по содержанию в них ценного минерала в функцию распределения по крупности. Такая зависимость необходима при исследовании стадиальной обогатительной технологии.

Для наиболее эффективного решения технологических задач при разделении минеральных смесей механическими методами характеристики разделительных аппаратов должны быть согласованы с характеристиками разделяемого сырья. Для достижения такого согласования применяют различные типы соединений аппаратов. В результате получают технологический разделительный блок, который, как и как единичный аппарат, может быть описан его сепарационной характеристикой. Сепарационная характеристика такого блока, как правило, является "лучшей" по сравнению с отдельным аппаратом. "Лучше" – это значит, что она имеет бóльшую крутизну в точке перегиба и смещена вдоль оси абсцисс настолько, чтобы обеспечить или бóльшее качество концентрата (вправо) или малые потери ценного минерала в хвостах (влево). Таким образом, для достижения одного и того же эффекта в схеме можно применять меньшее количество "лучших", то есть, как правило, более дорогих сепараторов, разместив их в линии, где число сепараторов наименьшее.

На підставі експериментальних даних про вміст відкритих рудних зерен у змеленому продукті, визначена функція вкрапленості цінного компоненту в руді, що надходить до збагачення і має вкраплену структуру.

За умови, що є можливість виконувати аналіз розкриття цінного компоненту при подрібненні, розроблено алгоритм визначення потрібних крупностей помолу у кожній стадії помолу та знайдені значення вмісту цінного мінералу у відповідних промпродуктах. Рішення даної задачі дозволяє розраховувати режимні параметри збагачення, якщо збагачувальні властивості руди, або рудної шихти змінюються.

За допомогою теореми Рейнгардта показано для рудної шихти, що максимальний вихід концентрату можна отримати тільки при роздільному збагаченні рудних різновидів, встановлюючи для кожного з них розділовий блок сепараторів з відповідною сепараційною характеристикою.

Показано, яким чином є можливість отримати максимальний вихід збагаченого продукту, що є підготовленим до цієї операції.

Шляхом чисельного моделювання розкриття рудного мінералу та отримання показників розділення цього розкритого продукту показано, що роздільне збагачення рудних різнови-дів після усереднення концентратів, що отримані із цих різновидів дає більший вихід концентраті заданої якості, ніж збагачення шихти.