Мета. Пошук методів і шляхів зниження енергоємності процесів видобутку та пере-робки корисних копалин. Методика досліджень. На основі аналізу існуючих конструкцій пневмоударних ма-шин запропонована їх модернізація, яка дозволяє знизити їх енергоємність. Результати досліджень. Теоретично доведено доцільність переходу на запропонова-ну конструкцію пневмоударника в заглибних перфораторах, пневмомолотках та інших пне-вмоударних машинах. Практична значимість. Це дозволяє за рахунок зниження витрати повітря в два ра-зи і підвищення ККД в 1,7 рази, при тієї ж продуктивності, знизити енерговитрати на по-чатковому етапі підготовки сировини до збагачення. Ключові слова: пневмоударні машини, буріння, ККД, термодинамічна параметри, ро-зрахунок.

У промислово-розвинених країнах світу гостро стоїть проблема переробки відходів гірничорудної та металургійної промисловості для збереження навколишнього середовища і здоров'я людства. З цією метою уряди країн надають підприємствам і підприємцям в цій сфері пільгові кредити і тарифи, податкові послаблення. Крім цього, переробка відходів виробництва шлаків гірничорудних і шлаків металургійних підприємств дозволяє додатково отримати цінні матеріали як: алюміній, залізо, свинець, цинк, мідь і інші корисні компоненти значно дешевше, ніж при видобутку кар'єрним або шахтним способами. Порожня порода, яка не містить оксидів металів, використовується в будівельній індустрії. Використання запропо-нованих технологій дозволяє запобігти подальшому забрудненню навколишнього середовища, чорнозему України і отримувати додатковий прибуток. Для вирішення поставленого завдання в сегменті вторинного ресурсокористування (рециклінгу вторинних мінеральних ресурсів) необхідна розробка спеціального закону України. На цей час в Україні дана задача практично не вирішується. Так, на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті міста Горішні Плавні під шлаки зайнято 1232 га земельних угідь, де зберігається понад 460 млн тонн відходів виробництва залізорудних окатишів, в місті Маріуполь на комбінаті "Азовсталь" через відсутність землевідведення шлаки викидаються в море. На Донбасі при вугільних шахтах забруднюють повітря, землю і підґрунтові води близько 2000 терриконики. І це далеко не весь перелік порушення екології в Україні. Авторами розроблено технологічний комплекс переробки суміші металургійних шлаків, в якому проводиться збагачення і сортування залізовмісної сировини. До відходів належать шлаки доменного виробництва, сталеплавильного виробництва, виробництва спецсталей, зола електростанцій. Комплекс обладнання виконаний за блочно-модульним принципом і складається з наступних технологічних блоків: блок грохочення і металлоулавліванія, дроблення, пневматичної і магнітної сепарації. Блоки мають компактну конструкцію, яка дозволяє встановлювати їх на сплановану поверхню без фундаменту. Зв'язок блоків в складі комплексу досягається стрічковими конвеєрами. Можливо виключен-ня окремих блоків із загальної комплектації комплексу. Використання запропонованого комплексу можливо також і за переробки відходів гірничо-збагачувального комплексу. Ключові слова: рециклінг, технологічний комплекс переробки суміші шлаків, збагачен-ня та сортування залізовмісної сировини.

На даний час спостерігається гострий дефіцит в обладнанні, фінансах і відсутності інвестицій в гірничорудну промисловість. В цей період все повинно бути направлено на підвищення надійності, довговічності роботи обладнання. Лазерна термообробка є одним із найбільш поширених методів лазерної технології. Успіхи застосування лазерного випромінювання для зміцнення, свердління та інших процесів в застосуванні до сталей і сплавів на основі заліза сприяли поширенню його при обробці і інших матеріалів. Темпи впровадження лазерів в металургійну і гірничорудну промисловість безпосе-редньо пов'язані з фізичними процесами, що відбуваються в матеріалах при лазерній обробці. Накопичено чималий обсяг експериментальних досліджень у даній області. Тим не менш, до цих пір немає достатньо точних фізико-математичних моделей і уявлень, що описують ці процеси. Для побудови моделей необхідно врахувати ряд великого числа параметрів: погли-нання і віддзеркалення лазерного випромінювання, поширення тепла в металах, нагрівання і плавлення матеріалу, структура, пористість, хімічний склад. У даній роботі наводяться в значній мірі експериментальні факти і результати впливу лазерного випромінювання на ріжучий інструмент різної технології виготовлення.

Вивчення характеру впливу термоциклічної обробки на показники міцності гірських порід, знання та цілеспрямоване використовування явищ, які виникають у гірських породах при різкому збросі температури, є актуальною задачею. Одними з головних гірничо-технологічних властивостей, характеризуючих опір руйнуванню гірських порід при поверх-невому шарі, є твердість і контактна міцність. У статті наведені результати експериме-нтальних досліджень міцності гірських порід, при різних умовах отримані порівнювальні графіки залежності змінювання міцності стекла і гірських порід від різності температур при нагріві – охолодженні. Аналіз отриманих даних показав, що при дослідженні зразків на тиск, вони зберігають достатньо високу несучу здатність навіть при порушенні їх щільною сіткою тріщин. Міцність по методу товчіння є менш чутливою к термоциклічній обробці зразків. Найбільше термоциклічна обробка впливає на показники ударного руйнування. В пер-спективі доцільно комплексно розглядати поведінку гірських порід при різкому охолодженні для врахування даного фактора при дослідженні та проектуванні різних гірничо-технологічних процесів.

Розглянуто області застосування ультразвуку для зниження енергоємності та підвищення продуктивності в металургійній і гірничорудній промисловості. Для підвищення продуктивності руйнування гірських порід необхідно застосовувати ультразвук з різними характеристиками. Створити відповідну апаратуру для створення ультразвуку у конкретних умовах. Це дасть можливість в автоматичному режимі підвищувати продуктивність руйнування та максимально знизити енерговитрати у процесі руйнування. Ультразвук необхідно застосовувати і у процесах руйнування гірських порід на збагачувальних фабриках, при бурінні свердловин і для підвищення продуктивності в металургійному виробництві.

Одним з найбільш енергоємних процесів видобутку і переробки корисних копалин є руйнування і подрібнення гірських порід. Розглянуто один із способів руйнування – лазерним джерелом випромінювання і дано математичне обґрунтування цього процесу.

Для производства меди высокого качества применяют разнообразные методы рафинирования. В работе проведен анализ стандартного метода рафинирования (огневое и электролитическое) и альтернативный способ, включающий огневое и прецизионное рафинирование с постадийным введением реагентов.

Із аналізу конструкцій, технології виготовлення і умов експлуатації шахтного локомотивного транспорту рекомендовані методи підвищення його надійності.

На підставі аналізу процесів, виникнення під впливом на кристал зовнішнього руйнівного навантаження, валентно-ненасичених зв'язків (хімічно активних, наприклад, у оксидів іон-радикалів О-), зроблено висновок про тотожність при диспергуванні підвищення поверхневої активності і міцнісних (в'яжучих) властивостей доменних шлаків.

У статті розглянуті питання термоциклічного зменшення міцності гірських порід при різних технологічних способах застосування. Показано, що розширення свердловин з діаметра 0,135 м до 0,5 м з попереднім ослабленням масиву різким охолодженням призводить до зниження енергоємності розширення до 3,3 рази при збільшенні швидкості проходки до 3,5 раз. Різке охолодження водою поверхневого шару породи, нагрітого тертям призводить, до зниження твердості гранодіориту до 2 разів. Наведено порівняльний аналіз ефективності термоциклічною впливу з плазмошарошечним і плазмовим руйнуванням. Показано, що охолодження в воді сильно нагрітих гірських порід є значним фактором разупрочнения.