Мета. Пошук методів і шляхів зниження енергоємності процесів видобутку та пере-робки корисних копалин. Методика досліджень. На основі аналізу існуючих конструкцій пневмоударних ма-шин запропонована їх модернізація, яка дозволяє знизити їх енергоємність. Результати досліджень. Теоретично доведено доцільність переходу на запропонова-ну конструкцію пневмоударника в заглибних перфораторах, пневмомолотках та інших пне-вмоударних машинах. Практична значимість. Це дозволяє за рахунок зниження витрати повітря в два ра-зи і підвищення ККД в 1,7 рази, при тієї ж продуктивності, знизити енерговитрати на по-чатковому етапі підготовки сировини до збагачення. Ключові слова: пневмоударні машини, буріння, ККД, термодинамічна параметри, ро-зрахунок.

У промислово-розвинених країнах світу гостро стоїть проблема переробки відходів гірничорудної та металургійної промисловості для збереження навколишнього середовища і здоров'я людства. З цією метою уряди країн надають підприємствам і підприємцям в цій сфері пільгові кредити і тарифи, податкові послаблення. Крім цього, переробка відходів виробництва шлаків гірничорудних і шлаків металургійних підприємств дозволяє додатково отримати цінні матеріали як: алюміній, залізо, свинець, цинк, мідь і інші корисні компоненти значно дешевше, ніж при видобутку кар'єрним або шахтним способами. Порожня порода, яка не містить оксидів металів, використовується в будівельній індустрії. Використання запропо-нованих технологій дозволяє запобігти подальшому забрудненню навколишнього середовища, чорнозему України і отримувати додатковий прибуток. Для вирішення поставленого завдання в сегменті вторинного ресурсокористування (рециклінгу вторинних мінеральних ресурсів) необхідна розробка спеціального закону України. На цей час в Україні дана задача практично не вирішується. Так, на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті міста Горішні Плавні під шлаки зайнято 1232 га земельних угідь, де зберігається понад 460 млн тонн відходів виробництва залізорудних окатишів, в місті Маріуполь на комбінаті "Азовсталь" через відсутність землевідведення шлаки викидаються в море. На Донбасі при вугільних шахтах забруднюють повітря, землю і підґрунтові води близько 2000 терриконики. І це далеко не весь перелік порушення екології в Україні. Авторами розроблено технологічний комплекс переробки суміші металургійних шлаків, в якому проводиться збагачення і сортування залізовмісної сировини. До відходів належать шлаки доменного виробництва, сталеплавильного виробництва, виробництва спецсталей, зола електростанцій. Комплекс обладнання виконаний за блочно-модульним принципом і складається з наступних технологічних блоків: блок грохочення і металлоулавліванія, дроблення, пневматичної і магнітної сепарації. Блоки мають компактну конструкцію, яка дозволяє встановлювати їх на сплановану поверхню без фундаменту. Зв'язок блоків в складі комплексу досягається стрічковими конвеєрами. Можливо виключен-ня окремих блоків із загальної комплектації комплексу. Використання запропонованого комплексу можливо також і за переробки відходів гірничо-збагачувального комплексу. Ключові слова: рециклінг, технологічний комплекс переробки суміші шлаків, збагачен-ня та сортування залізовмісної сировини.

На даний час спостерігається гострий дефіцит в обладнанні, фінансах і відсутності інвестицій в гірничорудну промисловість. В цей період все повинно бути направлено на підвищення надійності, довговічності роботи обладнання. Лазерна термообробка є одним із найбільш поширених методів лазерної технології. Успіхи застосування лазерного випромінювання для зміцнення, свердління та інших процесів в застосуванні до сталей і сплавів на основі заліза сприяли поширенню його при обробці і інших матеріалів. Темпи впровадження лазерів в металургійну і гірничорудну промисловість безпосе-редньо пов'язані з фізичними процесами, що відбуваються в матеріалах при лазерній обробці. Накопичено чималий обсяг експериментальних досліджень у даній області. Тим не менш, до цих пір немає достатньо точних фізико-математичних моделей і уявлень, що описують ці процеси. Для побудови моделей необхідно врахувати ряд великого числа параметрів: погли-нання і віддзеркалення лазерного випромінювання, поширення тепла в металах, нагрівання і плавлення матеріалу, структура, пористість, хімічний склад. У даній роботі наводяться в значній мірі експериментальні факти і результати впливу лазерного випромінювання на ріжучий інструмент різної технології виготовлення.