В умовах роботи струминних подрібнювальних установок виявлено акустичні закономірності зміни дисперсності матеріалів у процесі тонкого подрібнення. Запропоновано комплексні акустичні й технологічні критерії підвищення якості подрібненого продукту при зниженні питомих енерговитрат.

Наведено три критичні режими роботи інжектору струминного млина та показано умови їх виникнення. Знайдено коефіцієнти інжекції щодо розглянутих критичних режимів.

Проведено аналіз теоретичних і експериментальних закономірностей одержання високодисперсного матеріалу в умовах акустичного моніторингу процесу струминного подрібнення.

В результаті досліджень встановлено оптимальні режимні параметри роботи струминної установки, що забезпечують отримання тонкодисперсних порошків доменних шлаків та інших матеріалів. Визначено рівняння лінійної й показової регресії взаємозв’язку питомої поверхні подрібненого продукту та частоти обертання ротору класифікатора струминного подрібнювача. Визначено енерговитрати при тонкодисперсному подрібненні доменних шлаків.

Проведено узагальнення теоретичних і експериментальних закономірностей струминного здрібнювання із застосуванням акустичного моніторингу. У результаті обґрунтовані параметри й дані рекомендації з використання акустичного моніторингу з метою оптимізації роботи струминної подрібнювальної установки.

Встановлено зв'язки акустичних параметрів струминного подрібнювання з гранулометричними характеристиками кварцевих пісків і дисперсністю отриманого продукту. Запропоновано алгоритм моніторингу якості подрібнення.

Розглянута кінетика двофазних потоків при струминному подрібненні кварцових пісків і цирконового концентрату із застосуванням акустичного моніторингу зони помелу. Дані практичні рекомендації щодо використання акустичної інформації з метою оптимізації процесу подрібнення.

Проведено порівняльний аналіз методів боротьби зі зношуванням елементів конструкції струминного млина – футерування каналів і створення більш складної конфігурації потоку в робочих каналах млина. Висвітлено переваги й недоліки кожного з методів. Розглянуто переваги та перспективи використання поєднання елементів кільцевого ежектора і додаткового підведення потоку енергоносія в розгінний канал.

Обґрунтовано оцінка поточних енерговитрат на струминне подрібнення з використанням акустичного моніторингу робочої зони млина.

Проведено аналіз кінетики фракційного складу матеріалу щодо тонкого подрібнення з позицій розподілу енергії, що споживається фракціями. Розглянуто обчислення селективної, розподільчої функції та матриці подрібнення на основі гіпотези про порційність енергії масі фракції та знов утвореній питомій поверхні. Показано, що функція розподілу енергії по фра-кціям, що обчислена з урахуванням знов утвореної питомої поверхні дає кращий збіг з експе-риментальними даними струминного подрібнення шлаку.