Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугат осадительных центрифуг и разработка методики расчета качественно-количественных показателей их продуктов обезвоживания.

Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугаты фильтрующей и осадительной секций осадительно-фильтрующих центрифуг и разработка методики расчета качественно-количественных показателей их продуктов обезвоживания. Методика выполнения работы предполагает усреднение балансов гранулометрического состава продуктов обезвоживания осадительно-фильтрующих центрифуг, определение коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугаты осадительной и фильтрующей секций, а также коэффициентов увеличения зольности твердого в этих фугатах в сравнении с зольностью исходного материала и усредненного значения влажности осадка. Для выполнения работы использованы результаты работы осадительнофильтрующих центрифуг на данной технологической операции в различных производственных условиях [4-6].

Вмещающими породами углей Западного Донбасса в основном являются аргиллиты и алевролиты. При мокром обогащении глинистая составляющая породы размокает, насыщая оборотную воду илистыми частицами, что приводит к образованию значительного количества жидких отходов. Данный факт накладывает дополнительные требования по эффективному обезвоживанию отходов и продуктов обогащения, а также ведет к поиску нестандартных решений для уменьшения времени присутствия мелких глинистых продуктов в водно-шламовой схеме обогатительной фабрики.

Объект настоящего исследования – фосфоритовый концентрат, полученный при обогащении бедных фосфоритовых руд одного из североафриканских месторождений стран Магрибского содружества. После обогащения рядовой руды полученный концентрат сгущался до 58% по твердому и поршневыми насосами перекачивался на обезвоживание перед химической его обработкой. Удаление обогатительной фабрики от химического завода – 18,5 км. Цель лабораторных исследований – получение влажности фосконцентрата не более 15%.

Введение. На углеобогатительных фабриках Украины для окончательного механического обезвоживания крупнозернистого угольного шлама, в основном, применяются фильтрующие центрифуги со шнековой выгрузкой осадка типа ФВВ-1121У, ФВШ-950, ЦфШнВ-1.00ВМ, ЦфШнГ-1.00ВМ, EBW-36, НАЭЛЬ-3А и дp. с шириной отверстий фильтрующей поверхности 0,15-0,20 мм. Основными показателями работы центрифуг являются: выход твердого в осадок и в фугат, зольность твердого в осадке и в фугате, влажность осадка. Все эти показатели зависят от гранулометрического состава исходного продукта и продуктов обезвоживания [1, 2]. Для получения этих данных необходимо знание коэффициентов извлечения классов крупности исходного материала в фугат фильтрующих центрифуг и коэффициент снижения влажности обезвоженного осадка и зольности фугата в сравнении с исходными показателями. Целью работы является определение коэффициентов извлечения классов крупности в фугат фильтрующих центрифуг и коэффициентов снижения влажности осадка и зольности фугата при окончательном обезвоживании крупнозернистого угольного шлама.

В частині 1 даної статті була обґрунтована неможливість досягнення в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг на рівні 12%. В частині 2 розглянуто шляхи зниження вологи осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг типу «Декантер» до 12% за рахунок додавання до їх вихідного продукту зернис-тої присадки або застосування вібраційної сушильної установки ВСУ-6 для досушування їх осаду. Використання процесу флокуляції часток крупністю менше 0,1 мм дозволяє утворю-вати флокули у живленні осаджувально-фільтруючих центрифуг, крупність яких в 1,157 ра-зи перевищує крупність вихідного матеріалу, що збільшує середній діаметр його часток з 0,178 мм до 0,206 мм. Це дозволяє знизити вологість осаду осаджувально-фільтруючих центрифуг з 15,5% до 13,2%. Але це значення вологи не відповідає вимогам ТЗ (12%). Застосування вібраційних сушильних установок типу ВСУ-6 забезпечує зниження воло-ги до 11,5%, що відповідає вимогам ТЗ. Сушінню підлягає увесь осад осаджувально-фільтруючих центрифуг за варіантом № А3 (175,8 т/год.) з вологою 15,5% і зольністю 9,0%. У цьому випадку відпадає потреба у вібраційних грохотах і згущувачах, але збільшується кі-лькість центрифуг з 4 до 6 штук. Крім того, необхідно предбати 20 вібраційних сушильних установок ВСУ-6. Таким чином, отримання вологи вугільного шламу на рівні 12% в умовах ВПЦ № 1 ЧАТ «Авдіївський КХЗ» не можливо механічним шляхом, можливо тільки при застосуванні сушки. Ключові слова: вугільний шлам, зневоднення, осаджувально-фільтруюча центрифуга, осад, волога, вимоги ТЗ.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у фугат фільтруючих центрифуг та коефіцієнт зниження значення вологи для осаду і збільшення зольності для фугату. Всього розглянуто 51 баланс гранулометричного складу продуктів зневоднення дрібного концентрату і 7 дрібного промпродукту. При зневодненні дрібного концентрату у фільтруючих центрифугах коефіцієнти вилучення класів крупності у фугат складають 0,495; 0,025 і 0,005 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому коефіцієнт зміни вологи для осаду 0,370; а коефіцієнт зміни зольності для фугату 2,045. При зневодненні дрібного промпродукту у фільтруючих центрифугах коефіцієнта вилучення класів крупності у фугат складають 0,375 і 0,045 для класів відповідно 0-1 і 1-3 мм, при цьому коефіцієнт зміни вологи для осаду 0,355, а коефіцієнт зміни зольності фугату 1,545. Отримані значення пропонуються для використання при розрахунках якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик. які мають відповідні технологічні операції. Ключові слова: дрібний концентрат, дрібний промпродукт, зневоднення, фільтруюча центрифуга, вилучення класів крупності, вихід, зольність, волога.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у підрешітний і між-решітний продукти нерухомих сит і вібраційних грохотів, середнє значення вологи надреші-тного і міжрешітного продуктів цього обладнання та значення коефіцієнтів зміни зольнос-ті міжрешетного і підрешітного продуктів. Усього використано 35 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення дрі-бного концентрату, у т.ч. 17 – на нерухомих плоских, дугових і конусних ситах, 12 – на ру-хомих грохотах з одним ярусом сит, 6 – на рухомих грохотах з двома ярусами сит. Розмір отворів зневоднюючої поверхні 0,5-1 мм. При зневодненні на двоярусних грохотах, верхнє си-то має отвори 13 мм. При зневодненні дрібного концентрату на нерухомих ситах коефіцієнти вилучення кла-сів крупності у підситний продукт складають 0,685; 0,115 і 0,03 для класів відповілно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 45%, а коефіцієнт зміни золь-ності підрешітного продукту – 1,583. При зневодненні дрібного концентрату на рухомих грохотах з одним ярусом сит кое-фіцієнт вилучення класів крупності у підрешітний продукт складають 0,82; 0,26; 0,065 і 0.020 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6 і 6-13 мм. При цьому середня волога надрешітного продукту 19,6%, а коефіцієнт зміни зольності підрешітного продукту – 1,594. При зневодненні дрібного концентрату по рухомих грохотах з вдома ярусами сит кое-фіцієнти вилучення класів крупності у міжрешітний продукт складають 0,105; 0,415; 0,870; 0.685 і 0.095 для класів відповідно 0-1, 1-3, 3-6, 6-13 і 13-25 мм, у підрешітний продукт 0,860; 0,500 і 0,025 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм. При цьому середня волога для надрешітного продукту 7,5%, міжрешітного – 24,1%. Коефіцієнт зміни зольності для між-решітного продукту 0,650, для підрешітного – 1,5. Отримані результати рекомендуються для застосування при розрахунках якісно-кількісних і водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик маючих відповідні технологічні процеси. Ключові слова: дрібний машинний клас, гідравлічна відсадка, концентрат, зневоднення, сито, вилучення класів крупності, вихід, зольність.

На підставі узагальнення балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення визначені коефіцієнти вилучення класів крупності вихідного матеріалу у підрешітний і міжрешітний продукти вібраційних грохотів та коефіцієнтів зниження вологи для надрешітно-го і міжрешітного, і зміни зольності міжрешітного та підрешітного продуктів цього обла-днання на операціях зневоднення дрібних відходів і дрібного промпродукту гідравлічних відса-джувальних машин. Усього використано 18 балансів гранулометричного складу продуктів зневоднення, у т.ч. 8 – дрібних відходів та 10 – дрібного промпродукту. Розмір отворів зневоднюючої пове-рхні грохотів 1 мм. при зневодненні дрібного промпродукту грохоти мають другий (верхній) ярус сит з розміром отворів 13 мм. Коефіцієнти вилучення класів крупності у підрешітний продукт грохотів при зневод-ненні дрібного промпродукту складають 0,78; 0,14 і 0,25 для класів відповідно 0-1, 1-3 і 3-6 мм, при зневодненні дрібних відходів – 0,9; 0,165 і 0,03. Коефіцієнти вилучення класів крупності у міжрешітний продукт при зневодненні дріб-ного промпродукту складають 0,17; 0,735; 0,750; 0,750 і 0,215 відповідно для класів 0-1, 1-3, 3-6, 6-13 і 13-25 мм. Коефіцієнт зниження вологи для надрешітного продукту при зневодненні дрібних від-ходів складає 0,605; при зневодненні дрібного промпродукту – 0,505, а для міжрешітного продукту – 0,78. Коефіцієнт зміни зольності підрешітного продукту при зневодненні дрібних відходів складає0,856; при зневодненні дрібного промпродукту – 1,318, а для міжрешітного продукту – 1,013. Отримані дані рекомендуються для використання при розрахунках якісно-кількісних та водно-шламових схем вуглезбагачувальних фабрик на відповідних технологічних операціях. Ключові слова: дрібний машинний клас, гідравлічна відсадка, відходи, промпродукт, зневоднення, сито, вилучення класів крупності, вихід, зольність, волога.

Наведено результати експериментальних досліджень нового методу віброударного грохочення з використанням для інтенсифікації розпушення крупних часток. Отримано залежності вологості надрешітного і та вмісту класів у продуктах від співвідношення крупних часток до мілких та питомого навантаження.