Проблеми тіньової економіки постійно у центрі уваги урядів і вчених більшості країн світу. Тіньова економіка − це настільки ж важливе, наскільки і спірне питання. Сперечаються як про склад, так і про обсяги тіньової економіки. Тіньову економіку вивчають десятки років, намагаючись знайти способи її регулювання, але нікому ще не вдавалося знайти спосіб її викорінювання. Цілком очевидно, що тіньова економічна діяльність значно знижує ефективність макроекономічного регулювання, погіршує інвестиційний клімат і, таким чином, знижує конкурентоздатність економіки країни. Виникає питання: чи можна взагалі оцінювати економіку України без урахування її тіньової складової? Не враховуючи цей феномен, фактично визнаємо, що не знаємо, як виглядає українська економіка в цілому і який фактичний рівень споживання українських громадян.

Передумовою ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств є зміцнення їх економічної безпеки, що дозволить знизити наслідки ризикового характеру підприємницької діяльності, невизначеність ринкового середовища та підвищити їх конкурентоспроможність. Проблема актуалізується тим, що сучасний стан переважної більшості сільськогосподарських підприємств характеризується як кризовий. Обґрунтування механізмів підвищення економічної безпеки вимагає оцінки та аналізу тенденцій змін її рівня у динаміці. Використовуючи метод екстраполяції, що спирається на вивчення характеру розвитку економічних явищ і процесів та передбачає визначення їх стану у майбутньому, було побудовано трендову модель та спрогнозовано рівень інтегрального показника економічної безпеки сільськогосподарських підприємств Житомирської області.

Экономика Украины на протяжении последнего десятилетия проходит очень сложный и неоднозначный в социально-экономическом плане период трасформации. Много украинских предприятий работают в нестабильных экономических и социально- политических условиях, переживают глубокий спад производства и находяться в критическом состоянии. В этих условиях первоочередными вопросами являются экономическая безопасность предприятий.

Одним із центральних інститутів і головною рушійною силою ринкової економіки є підприємництво. Без нього не може гармонійно розвиватися жодна держава. Адже саме підприємництво визначає темпи економічного зростання, структуру і якість національного валового продукту, а підприємець, відповідно, є домуніючим суб’єктом, центральною фігурою функціонування і розвитку ринкового господарства. Разом з тим, посилення глобалізаційних процесів, які вимагають запровадження єдиних норм і стандартів підприємницької діяльності, обмеженість традиційних джерел фінансування соціальної сфери, необхідність вирішення нагальних екологічних проблем, виникнення нового типу споживача, вибір якого ґрунтується не лише на якісних характеристиках товару, що пропонується, але і на етичній поведінці компанії, призвело до формування нових цільових настанов для сучасних бізнес-організацій, які повинні орієнтуватися не лише на потреби ринку у високоякісних товарах і послугах, але і на загальнолюдські цінності. Зрештою, усе це сприяло посиленню соціальної спрямованості підприємництва, виникненню феномену соціальної відповідальності і свідчить про те, що для сталого розвитку суспільства сьогодні і, особливо, в майбутньому, однієї ефективності економіки замало, необхідно ураховувати інтереси широкого кола людей, яких торкається підприємницька діяльність.

Стан енергетики є одним з факторів, які визначають загальну економічну безпеку в країні, яка, в свою чергу, є основною складовою загальної національної безпеки. Багато публікацій присвячено пропозиціям щодо шляхів зменшення енергоємності національної економіки загалом, аналізу можливостей розширення використання альтернативних джерел енергії на території України тощо. Проте, не менш важливим є зосередження уваги на основних місцях споживання енергії - містах, як вихідних точках енергозбереження для загальнонаціонального масштабу. Тому актуальним питанням постає структуризація заходів енергозбереження на рівні міста та визначення перспектив для їх втілення.

Стрімкий розвиток техніки та зміни, що відбуваються в економіці провідних країн світу впливають на збільшення споживання електроенергії. За таких умов постає питання підвищення ефективності генерації, постачання, розподілу та використання енергії. На сьогоднішній день в енергетичній галузі відбувається трансформація, яка набуває глобального характеру, що має призвести до суттєвих змін в енергетиці. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства до 2030 року потреби людства в електроенергії зростуть до 30116 млрд. кВт/год, що більше ніж удвічі перевищує сучасні потреби

Наразі проблема опортуністичної поведінки суб'єктів середовища, в якому функціонує підприємство, висвітлюється в таких наукових працях [1–11]. Проте, аналізуючи наявні роботи з проблеми опортуністичної поведінки, можна зробити висновок про те, що автори даних робіт не наводять достатньо повного переліку види проявів опортуністичної поведінки суб'єктів середовища, в якому функціонує підприємство. В межах понятійного апарату неоінституціональної економічної теорії, автором у [12] визначення поняття «економічна безпека підприємства» як ступеня захищеності підприємства від опортунізму суб'єктів середовища, в якому функціонує підприємство. При цьому, під опортунізмом (від лат. opportunus – відкритий для нападу, незахищений) автором розуміється несумлінне поводження суб'єктів середовища, в якому функціонує підприємство, з метою одержання одноосібних вигод, за допомогою надання неповної чи перекрученої інформації, до, під час і після здійснення правочину, у результаті якого підприємство несе втрати

Ukraine is the state bordered by Poland and has a large number of population, amounting approximately to 45,2 million in 2011 [12] (in Poland it amounts to about 38,3 million [12]). Thus, having a large market, the country contributes to a very attractive business from the perspective of cooperation with Poland.

Determining factors for the development of economic globalization are: – the development of technical means of communication; - liberalization of international trade; – reduction of barriers to movement of goods and capital. In addition to the factors that contribute to the described phenomenon include favorable political conditions and the creation of institutional order in the form of such organizations as the International Monetary Fund, the World Bank Group, or created as a result of the General Agreement on Tariffs and Trade, the World Trade Organization.

Сучасне машинобудівне виробництво є складним процесом перетворення сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших предметів праці в готову продукцію, що задовольняє потребам суспільства. Управління виробничим потоком передбачає запуск сировини і матеріалів у виробництво, необхідну обробку станками та ресурсами в процесі переміщення від однієї стадії технологічного процесу до іншої. Основним завданням управління потоком є забезпечення відповідності між сировинними матеріалами, а також верстатами і ресурсами, потрібними для обробки.