У дисертації, на основі встановлених умов утворення морфогенетичних типів покладів, вирішено важливе наукове завдання по встановленню закономірностей просторового розповсюдження хромітового зруденіння екзогенного генезису. Визначена залежність якісно-кількісних показників від умов екзогенного рудоутворення, що дозволило виділити морфогенетичні різновиди покладів та мінералого-технологічні типи хромітових руд. Показано вплив ерозійно-денудаційних форм мікроландшафту поверхні кори вивітрювання на розповсюдження хромітового зруденіння та зміну кількісно-якісних показників. Встановлено, що найбільш промислово перспективними є приповерхневі охристо-нонтронітові горизонти ультрабазитової кори вивітрювання дуніт-гарцбургітової формації з плащеподібним заляганням руд. На основі комплексного вивчення умов залягання та розповсюдження екзогенних хромітових руд встановлено, що основними рудоутворюючими факторами є сприятливе поєднання ерозійно-денудаційного та акумулятивного режимів вивітрювання. Встановлено закономірне накопичення руди в верхніх частинах кори вивітрювання при її розмиві. Рудолокалізуючими структурами є ерозійні форми мікроландшафта та пологі схили. За показниками вмісту Cr 2 O 3 32–52%, Fe заг. 15–46% хромітові руди із кори вивітрювання є придатними для отримання феррохромних сплавів та виготовлення вогнетривких матеріалів. За рахунок сумісного знаходження хромітового та нікелевого зруденіння, запропоновано виділення нового генетичного типу комплексних хром-нікелевих родовищ. Згідно встановленим параметрам хімічного, мінералогічного та гранулометричного складу розроблена типізація екзогенних руд. На основі типізації зруденіння розроблені критерії пошуків та перспективної оцінки екзогенних хромітових руд Середнього Побужжя. Обґрунтовані пошуково-розвідувальні критерії та признаки на хромітове зруденіння Побужжя.