Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі теоретичного обґрунтування ролі провідних геологічних чинників у формуванні й локалізації проявів жильного кварцу з декоративною сировиною, визначенню геолого-гемологічних критеріїв оцінки якості та обґрунтуванню доцільності використання жильного кварцу проявів південно-східної частини УЩ як каменесамоцвітної сировини на базі комплексного вивчення його властивостей. Вивчено геологічні особливості локалізації проявів жильного кварцу з сприятливими гемологічними характеристиками. Кварцовожильні тіла, сировина яких перспективна щодо використання як каменесамоцвітна, просторово і генетично пов’язані з гранітами, пегматитами, гнейсами, мігматитами та тектонітами (тектоно-метасоматичні зони). Геологічні критерії якості жильного кварцу й масштаби розповсюдження декоративних різновидів визначаються генетичними особливостями, регіональною позицією, складом вміщуючих порід, структурно-тектонічними, метаморфічними, метасоматичними, структурно-тектонічними й віковими факторами. Важлива роль у формуванні показників якості кварцу належить епігенетичним перетворенням сировини. Гемологічними показниками якості кварцу є його декоративні, технологічні та споживчі властивості. Колір, прозорість і здатність приймати дзеркальне полірування визначають естетичне сприйняття виробу; твердість – вид інструментів обробки; тріщинуватість, розмір і форма зразка – форму й розмір виробу. Споживчі властивості обумовлюють безпеку використання кварцової сировини. Встановлено п’ять сортів кольорового жильного кварцу, що визначають напрями його використання як каменебарвної сировини. В умовах становлення ринкових відносин у економіці держави супутній видобуток кварцовожильної сировини проявів південно-східної частини УЩ може забезпечити прибуток при відносно невеликих затратах часу і коштів на їх розвідку і освоєння.

Вперше розроблені критерії прогнозування поліметалічного зруденіння в нижньокарбонових відкладах Донбасу та зоні його зчленування з Приазовським кристалічним масивом на прикладі Комсомольського рудопрояву, а також висловлені міркування з питання генезису і встановлення нового для даного регіону типу зруденіння – стратиформного в карбонатних породах. Про це свідчить і склад елементів-домішок в рудних мінералах (Cu, Cd, Sr, Sb, Ag та ін.). Вивчені мінералого-геохімічні характеристики поліметалічних руд, включаючи присутність срібного і мідного зруденіння. Встановлена приуроченість рудоносних жил до Комсомольського скиду захід-північно-західного простягання, досліджений мінерально-геохімічний склад руд, встановлена схема стадійності мінералоутворення, яка проходила паралельно зміні умов деформацій досліджуваного регіону. Згідно з результатами аналізів, отриманих із застосуванням ізотопної геохронології, виявлена збагаченість свинцю трьома радіогенними ізотопами за J - типом, що свідчить про неоднорідність материнського джерела рудопроявів, а також про процеси контамінації і асиміляції початкової речовини, що виразно виявилися. Проведені зіставлення досліджуваного об'єкту з відомими аналогами України та світу за рядом основних мінералого-геохімічних ознак і виявлена їх схожість, що є основою для розробки критеріїв зруденіння, які можуть бути використані при виборі напряму пошуків і розвідки недостатньо вивчених рудних аналогів даного типу поліметалічного рудопрояву. Близька схожість регіону з відомими аналогами, зокрема світового значення, сприяє позитивній оцінці перспектив суміжних площ.

Дисертація присвячена обґрунтуванню геологічних чинників, що обумовлюють алмазоносність кімберлітової трубки Лорелей на базі комплексного вивчення речовинного складу кімберлітів і закономірностей розподілу мінералів-супутників алмазу в діатремі. Кімберліти на території Анголи відкриті порівняно недавно й дотепер вони залишаються одними з найменш вивчених порід як джерела корінних промислових алмазів. Геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи, проведені на території північної частини Ангольського щита (район Муссенде), показали, що в досліджуваному районі є кімберлітові трубки, які потребують детального комплексного вивчення та оцінки їх алмазоносності. Місцезнаходження кімберлітових тіл контролюється розламами північно-західного і північно-східного напрямків і просторово приурочене до зон їх перетинання. Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового і автометасоматичного геологічних процесів згідно з встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, пірита, шпінелідів). Уперше встановлено, що кімберліти трубки Лорелей – продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази. Результати статистичного аналізу даних речовинного складу МСА визначили значущу і високу кореляцію з відомими алмазними родовищами (Камачія, Катока), а також найбільш перспективні ділянки для виявлення алмазів з високими якісними характеристиками.