Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню ролі літолого-петрографічного, структурно-тектонічного, магматичного і метасоматичного факторів у формуванні кімберлітів району Муссенде. Вперше визначено закономірності просторового розподілу кімберлітових тіл. Встановлено, що головні петрографічні різновиди кімберлітів району досліджень складені кімберлітовими брекчіями, порфіровим кімберлітом, базальтоїдним кімберлітом, автолітовими брекчіями. Наявність автолітових брекчій, які утворилися внаслідок змішування декількох мантійних виплавок різних за складом диференційованих порід, що залягають на різних рівнях верхньої мантії, підтверджує високі перспективи алмазоносності вивчених кімберлітів. Встановлено, що кімберлітові трубки району Муссенде складені петрографічними різновидами порід діатремової та кратерної фацій, що в сукупності з характером пневматолітово-гідротермальних і гіпергенних перетворень, дозволяє віднести їх до слабоеродованих різновидів. Вивчено склад мінералів-індикаторів кімберлиту. У кімберлітах встановлено варіативність складу граната: від низькохромистих, характерних для еклогітових парагенезисів до високохромистих, характерних для лерцолітових і дуніт-гарцбургітових парагенезисів. У шліхових пробах відзначаються рідкісні знахідки алмазів, що свідчить про алмазоносність кімберлітових трубок у межах території досліджень. Алмази, виявлені в кімберлітах району Муссенде, мають форму ромбододекаедрів. Октаедричні і перехідні до ромбододекаедрічних форм характерні для площ поширення промислових родовищ. В районі Муссенде виявлено 14 кімберлітових тіл, які локалізовані в південно-східній частині концесії Ганго і в межах кімберлітового поля Лонго, що зумовлює високі перспективи алмазоносності території досліджень.

Дисертація присвячена обґрунтуванню геологічних чинників, що обумовлюють алмазоносність кімберлітової трубки Лорелей на базі комплексного вивчення речовинного складу кімберлітів і закономірностей розподілу мінералів-супутників алмазу в діатремі. Кімберліти на території Анголи відкриті порівняно недавно й дотепер вони залишаються одними з найменш вивчених порід як джерела корінних промислових алмазів. Геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи, проведені на території північної частини Ангольського щита (район Муссенде), показали, що в досліджуваному районі є кімберлітові трубки, які потребують детального комплексного вивчення та оцінки їх алмазоносності. Місцезнаходження кімберлітових тіл контролюється розламами північно-західного і північно-східного напрямків і просторово приурочене до зон їх перетинання. Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового і автометасоматичного геологічних процесів згідно з встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, пірита, шпінелідів). Уперше встановлено, що кімберліти трубки Лорелей – продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази. Результати статистичного аналізу даних речовинного складу МСА визначили значущу і високу кореляцію з відомими алмазними родовищами (Камачія, Катока), а також найбільш перспективні ділянки для виявлення алмазів з високими якісними характеристиками.