Дисертація присвячена обґрунтуванню геологічних чинників, що обумовлюють алмазоносність кімберлітової трубки Лорелей на базі комплексного вивчення речовинного складу кімберлітів і закономірностей розподілу мінералів-супутників алмазу в діатремі. Кімберліти на території Анголи відкриті порівняно недавно й дотепер вони залишаються одними з найменш вивчених порід як джерела корінних промислових алмазів. Геологорозвідувальні та науково-дослідні роботи, проведені на території північної частини Ангольського щита (район Муссенде), показали, що в досліджуваному районі є кімберлітові трубки, які потребують детального комплексного вивчення та оцінки їх алмазоносності. Місцезнаходження кімберлітових тіл контролюється розламами північно-західного і північно-східного напрямків і просторово приурочене до зон їх перетинання. Встановлено, що за генетичним типом кімберліти трубки Лорелей поділяються на карбонатитові, базальтоїдні та слюдяні. Наявність кременисто-карбонатних порід у верхніх частинах трубки (реліктів кратерних утворень) дозволяє зробити висновок про відносно невеликий ерозійний зріз. Кімберліти сформувалися у результаті магматичного, пневматолітового і автометасоматичного геологічних процесів згідно з встановленими типоморфними особливостями мінералів-супутників алмазу (граната, клінопіроксену, пікроільменіту, пірита, шпінелідів). Уперше встановлено, що кімберліти трубки Лорелей – продукти двох етапів виверження. Кожен вид кімберлітів має специфічний речовинний склад і різну продуктивність на алмази. Результати статистичного аналізу даних речовинного складу МСА визначили значущу і високу кореляцію з відомими алмазними родовищами (Камачія, Катока), а також найбільш перспективні ділянки для виявлення алмазів з високими якісними характеристиками.