Лоцманська спадщина

Підготовлене спільними зусиллями авторського колективу українських істориків видання фактично вже стало бібліографічною рідкістю, адже воно є цікавим не тільки інтелектуалам чи професійним історикам, але і широкому загалу краєзнавців і шанувальників історії. Дослідження історії дніпровського лоцманства має історіографічну традицію, у якій відкладалися напрацювання кількох поколінь етнографів та істориків. Унікальне природне явище, яке дало назву серединній частині Дніпра – Надпоріжжя, дніпровські пороги – здавна привертали увагу, але корпорація дніпровських лоцманів, що розвинулася біля дніпровських порогів, довгий час залишалася темою малодослідженою. До певного часу (імовірного, фактичного існування цієї професійної громади до кінця 20 х р. ХХ ст.) наукового зацікавлення до історії виникнення лоцманської громади не виявлялося, і лише із початком будівництва Дніпрогесу, коли постала реальна загроза зникнення унікального археологічного та етнографічного матеріалу, очевидною стала потреба нагальної фіксації і вивчення такого цікавого явища як дніпровське лоцманство.