На доказ історичности постати Ісуса: ім’я месії

Abstract

Головний висновок представників так званої міфологічної школи – ніякого реального прототипу в Ісуса не було, а сам він цілком є компілятом різнорідних міфологем – правдоподібний лише за однієї явно анахронічної умови: якщо від початку сприймати цю постать божественною (боголюдською), ігноруючи її фактичну хронологічну еволюцію. Зі збережених уривків «євангеліїв» євреїв та ебіонітів, тобто громад, серед яких майбутнє християнство зародилося, з творів апологетів та тогочасних опозиційних чи нейтральних письменників ми знаємо, що спершу сприймався Ісус як проповідник або пророк, не позбавлений навіть людських вад, таких як гордість. У контексті останнього зауваження згадаємо, наприклад, апокрифічний сюжет, у якому Ісус відмовляється від пропозиції хреститися в Йоанна, аргументуючи це тим, що за ним немає ніякого гріха. Переходячи поступово до суті нашого погляду, додамо також, що центральний образ християнства не носить «божественного» імені, що їх ми зустрічаємо на таких прикладах як Енліль («пан Вітер»), Дьєус («Небо»), Баал («Володар»), Ушас («Зоря»). Ні, він має цілком звичне та розповсюджене для людини своєї національности ім’я «עושי», так само як і перський пророк Заратуштра, визнаний сьогодні історичною постаттю. Тільки в давньоєврейській культовій літературі іменем Ісуса підписано дві книги: Навинова та Сирахова.