Роль демографічної складової в забезпеченні соціально-економічної безпеки держави

Abstract

Процеси, які відбуваються сьогодні на рівні державних, міждержавних, регіональних, галузевих, локальних (на рівні підприємств, організацій, установ) та індивідуальних відносин (на рівні спілкування індивідуумів) все більше і більше підпадають під вплив глобалізаційних змін, криз, які вже стали постійним супутником і наслідком будь-яких соціально-економічних реформ, суцільного переплетіння і невідворотного, здебільшого багатоальтернативного, в цілому не прогнозованого впливу геополітичних, соціальних, економічних, нормативно-правових, психологічних, демографічних, крос-культурних, побутових, інших факторів. Все це унеможливлює створення і подальшого забезпечення стійкої концепції безпеки держави. Вочевидь, «людська» складова є найскладнішим з точки зору регулювання, управління, організації, координування, контролю та адміністрування елементом в побудові соціально-трудових відносин, які є основою і запорукою суспільного добробуту з одного боку та невід'ємним «вичерпним ресурсом», без використання якого неможливим є жоден процес. Отже, локальні проблеми раціонального розміщення населення, його щільності, сталості, відтворення, «старіння», етнокультурних диференціацій, соціальних диференціацій, міграції, гендерної нерівності, добробуту тощо поступово і впевнено стають глобальними проблемами щодо незайнятості і безробіття, зменшення економічно-активного і одночасного збільшення економічно-пасивного населення, незатребуваності, відсутності належного соціального захисту тощо. Як камертон, соціальні проблеми віддзеркалюються в проблемах суспільно-економічних, які в свою чергу, дисбаланс і хаос, проявляються у вигляді криз і депресій, на основі чого переглядаються кордони, формуються нові співтовариства, союзи, спільноти, нові економічні альянси, що ставить нові вимоги до формування механізмів забезпечення їх соціально-економічної безпеки. Тому виокремлення демографічної складової як первинної в розгляді проблем розробки ефективної парадигми соціально-економічної безпеки держави актуалізує напрямок здійснюваних нами наукових досліджень.