Окремі питання застосування процесуальних норм щодо встановлення судового контролю в адміністративному судочинств

Abstract

Конституційний обов‘язок судів – контроль за виконанням судового рішення (ст. 1291 Конституції України) – практично втілений у повноваженнях адміністративного суду встановлювати судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, відповідно до приписів ст. 382 КАС України [1, с. 2110 – 2111]. Так, Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2019 року, справа № 826/7472/18, переглядаючи адміністративну справу за касаційної скаргою, зокрема, звернув увагу на таке: відповідно до ст. 129 1 Конституції України судове рішення є обов‘язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Верховний Суд у цьому рішенні вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.