Суперечність між інстинктом і мораллю як еволюційна діалектика

Інстинкт як вроджена складна поведінка деколи вступає у конфлікт з нашими
моральними нормами – чому так відбувається? Чи значить це, що у нас неправильна
мораль, як про те казали Фройд і Ніцше, або ж що ми боремося через високі настанови
зі своїм тваринячим і матеріальним, як сказано в Талмуді і у гностиків? Наше нагальне
завдання внести більше світла в цю проблему. Почнемо з фактів.
Так, еволюційна психологія чітко показує, що, наприклад, представники Темної
тріади заслуговують більшу увагу жінок, навіть якщо це закінчується погано; що люди
здатні перекладати відповідальність на авторитетів, коли їм наказують вчиняти злочини
й вони їх чинять, як це систематично трапляється у війнах. Цілком зрозуміло також, що
так звана інфантильна, дитяча поведінка передбачає ірраціональну злопам’ятність,
миттєву та недалекоглядну підступність, егоцентризм, вибуховість, нагальність без
попереднього роздуму загалом.