Вплив природи дисперсійного середовища на інтенсивність процесів міжчастинкової взаємодії в дисперсних системах, що містять частинки різної природи

Показано, що при переході до органічних дисперсійних середовищ процеси структуроутворення вугільних суспензій визначаються, головним чином молекулярною складовою розк-линюючого тиску. Встановлено, що утворення стійких зв’язків у таких системах найбільш ймовірно між співрозмірними частинками різної природи (глиниста складова – вугільна складова). Саме взаємодія між даними частинками визначає основні властивості вугільних сис-тем. Седиментаційна стійкість вугільних систем на основі етанолу та толуолу значно зростає, порівняно з системами на основі води за рахунок утворення у системі стійкої просторової структури.

Показано, что при переходе от воды к органическим дисперсионным средам процессы структурирования угольных суспензий определяются, главным образом, молекулярной составляющей расклинивающего давления. Образование устойчивых связей в таких системах наиболее вероятно между соразмерными частицами разной природы (минеральная составляющая – угольная составляющая). Именно взаимодействие между этими частицами определяет основные характеристики угольных систем. Седиментационная устойчивость угольных систем на основе этанола и толуола значительно возрастает по сравнению с водными суспензиями за счет образования устойчивой пространственной структуры.

It is shown that the transition from water to an organic dispersion medium structuring processes of coal suspensions are determined mainly by the molecular component of disjoining pressure. The formation of stable connections in such systems is most likely between proportionate particles of different nature (the mineral component is carbon component). It is the interaction between these parti-cles that determines the main characteristics of coal-fired systems. Sedimentation stability of ethanol and toluene based coal systems significantly increased compared with an aqueous suspension by forming stable spatial structure.