Підвищення ефективності управління безпекою праці у нафтогазовій промисловості на основі поведінкової безпеки
Короткий опис(реферат)
У дисертаційній роботі, що є завершеною науковою роботою, подано
вирішення актуальної науково-прикладної задачі з підвищення ефективності
управління безпекою праці у нафтогазовій промисловості на основі поведінкової
безпеки, яка базується на трьохступеневому контролі за станом охорони праці, і
передбачає формування бази небезпек, проведення аудиту охорони праці,
визначення «коефіцієнта невідповідності» для оцінки прийнятності професійних
ризиків з відповідним управлінням змінами. До найважливіших наукових і
практичних результатів слід віднести:
На основі проведеного аналізу встановлено, що з метою досягнення сталого
поліпшення стану виробничої безпеки та промислової гігієни, у відповідності з
політикою ПАТ «Укрнафта» у сфері охорони праці, в товаристві впроваджується
найкращий світовий досвід з питань управління охороною праці – глобальна
концепція «Vision Zero – нульовий травматизм на виробництві» (розроблена
Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (ISSA) і запущена у вересні
2017 року). Це якісно новий підхід до організації всієї системи охорони праці на
підприємстві, та в першу чергу профілактики. В основі концепції – усвідомлена
діяльність всіх учасників виробничого процесу, починаючи від власника
підприємства і закінчуючи працівниками, з метою запобігти будь-яким нещасним
випадкам на виробництві. Однак в згаданій концепції відсутні вимоги до 3
поведінкової безпеки безпосередніх виконавців робіт, дії яких, власне, і є джерелом
абсолютної більшості неприйнятних ризиків виробничих небезпек. Виявлений
недолік потребує розробки нового підходу з поведінкових аудитів на основі
всебічної оцінки професійних ризиків на кожному робочому місці кожного
виробничого підрозділу.
З метою вирішення поставленої задачі з підвищення ефективності управління
безпекою праці у нафтогазовій промисловості, а як наслідок – покращення
операційної діяльності підприємства, пропонується новий підхід до управління
системою охорони праці на основі моніторингу поведінкової безпеки з оцінкою
професійних ризиків за допомогою винайденого «коефіцієнта невідповідності»,
який розраховується як добуток кількості виявлених в процесі аудиту
невідповідностей однієї групи на співвідношення кількості працівників,
відповідальних за організацію і забезпечення безпечних умов праці в підрозділі, до
загальної кількості працівників в цьому ж підрозділі. Це, в свою чергу, сприяє
невідкладному і якнайшвидшому прийняттю керівниками робіт операційних
рішень з усунення негативних проявів «людського фактору» в процесі виробничої
діяльності згідно загальноприйнятої ієрархії заходів контролю ризиків.
Для реалізації згаданого запропоновано і впроваджено п’ятиетапний процес з
повного циклу моніторингу поведінкової безпеки з спеціальними формами чек-
листів та машинальним аналізом ризиків. Результати процесу акумулюються в
автоматизованій системі контролю стану умов праці «Monitoring of safety», що
використовує програмне середовища Microsoft Office Excel з підтримкою макросів.
Виявлено, що при проведенні поведінкових аудитів з безпеки на оцінку
професійних ризиків впливають когнітивні упередження (упередження оптимізму,
упередження планування, упередження неоднозначності), які призводять до
помилок від 10 до 20% під час визначення ймовірності виникнення небезпечної
ситуації та тяжкості наслідків, що, в свою чергу, збільшує вірогідність виникнення
ризику небезпеки. 4
Визначено, що на упередженість в оцінці професійного ризику впливає
досвід, стать, освіта аудитора: працівники зі значним професійним досвідом
найбільше переймались напруженістю і темпом роботи, а також кількістю
повторювальних рухів, які значно впливали на їх думку на рівень безпеки; тоді як
молоді працівники звертали увагу на напруженість, темп роботи й монотонність
праці. При цьому з точки зору чоловіків найбільше занепокоєння викликає
напруженість і монотонність праці, на відміну від жінок, які стурбовані темпами
роботи та незручною позою.
Запропоновано для покращення результативності керування професійними
ризиками підхід із шести кроків, який додатково, до загальноприйнятого,
передбачає можливість забезпечення будь-якому робітнику можливості звернення
до групи швидкого реагування на небезпеки у випадку виникнення, змін
небезпечних та шкідливих професійних чинників, зростання професійних ризиків,
появи нових небезпек на протязі робочої зміни; запровадження обговорення з
обґрунтуванням запобіжних і захисних дій зі зниження професійних ризиків,
застосування поетапних заходів для профілактики небезпечних ситуацій:
проведення наглядів, аудитів та самооцінки діяльності робітників на робочих
місцях.
Удосконалено алгоритм для розрахунку величини професійних ризиків,
виходячи із наслідків настання небезпечної події або за видом травмування з зоною
відповідальності підприємства; із наслідків домедичної допомоги або стану
травмованого з зоною відповідальності підприємства та із наслідками екстреної та
стаціонарної медичної допомоги або стану втрати здоров’я працівника із зоною
відповідальності лікувального закладу, який дозволяє розділити всі ризики на дві
складові: під час інциденту і після застосування заходів з мінімізації його наслідків;
такий підхід дозволяє обґрунтувати запобіжні та захисні заходи, відповідно до зони
відповідальності підприємства і лікувального закладу. 5
Запропоновано рекомендації щодо зменшення впливу суб’єктивного
сприйняття професійних ризиків, яка базується на збільшенні кількості учасників з
різноманітним світоглядом, стажем роботи та освітою, що дозволяє зменшити
вплив суб’єктивної оцінки на величину оцінки професійних ризиків.
Розроблено форми довідника професійних небезпек і небезпечних
професійних чинників, ідентифікації, аналізування та керування пов’язаними з
ними ризиками, картки повідомлення про небезпеку, звіту про проведення аудиту
з безпеки, що дозволить зменшити час на засвоєння зазначених процедур за рахунок
усвідомленого ставлення до власної діяльності на робочому місці.
Наукові результати:
удосконалено:
– процедуру аудиту з поведінкової безпеки, яка передбачає для оцінки
професійних ризиків визначати «коефіцієнт невідповідності», що розраховується як
добуток індексу небезпеки на співвідношення кількості працівників,
відповідальних за організацію і забезпечення безпечних умов праці в підрозділі, до
загальної кількості працівників в цьому ж підрозділі;
– процедуру керування професійними ризиками, яка передбачає встановлення
взаємозв’язку між ймовірністю настання небезпечної події, рівнем компетентності
персоналу та станом впровадження організаційних заходів, визначених системою
управління безпекою праці та здоров’я працівників, і «коефіцієнтом
невідповідності»;
– процедуру оцінки професійних ризиків за рахунок підвищення рівня
професійної компетентності персоналу через зменшення впливу когнітивних
упереджень, що призводять до помилок від 10 до 20% під час визначення
ймовірності виникнення ризику та тяжкості його наслідків.
набув подальшого розвитку: 6
– процес керування професійними ризиками за рахунок встановлення
причинно-наслідкових зав’язків між небезпекою та «коефіцієнтом невідповідності»
під час перебігу трьох фаз небезпечної події: до, під час і після її настання, у тому
числі з врахуванням тяжкості як прямих наслідків так і залежних від реагування на
небезпечну подію.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у
розробці п’ятиетапного процесу з повного циклу моніторингу поведінкової безпеки
з спеціальними формами чек-листів та машинальним аналізом ризиків. Результати
процесу акумулюються в автоматизованій системі контролю стану умов праці
«Monitoring of safety», що використовує програмне середовища Microsoft Office
Excel з підтримкою макросів. Розроблено форми довідника професійних небезпек і
небезпечних професійних чинників, ідентифікації, аналізування та керування
пов’язаними з ними ризиками, картки повідомлення про небезпеку, звіту про
проведення аудиту з безпеки, що дозволить зменшити час на засвоєння зазначених
процедур за рахунок усвідомленого ставлення до власної діяльності на робочому
місці. Розроблені практичні кроки для обґрунтування запобіжних та захисних
заходів, відповідно до зони відповідальності підприємства і лікувального закладу.
Впровадження результатів роботи відбулося у системі управління
охороною праці ПАТ «Укрнафта», що дозволило забезпечити поліпшення стану
виробничої безпеки, доопрацювати елементи Інтегрованої системи управління ПАТ
«Укрнафта» відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів ДСТУ
ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015) «Система управління якістю. Вимоги», ДСТУ ISO
14001:2015 (ISO 14001:2015) «Система екологічного управління. Вимоги та
настанови щодо застосовування» та ДСТУ ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018)
«Система управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови
щодо застосовування», та створити відповідні умови для всебічного моніторингу за
поведінковою безпекою. 7
Крім того, результати дослідження були використані при підготовці
навчального посібника «Кращі світові практики», призначеного для здобувачів
другого (магістерського) і третього (докторів філософії) рівнів освіти вищих
навчальних закладів, зокрема кафедри охорони праці та цивільної безпеки НТУ
«Дніпровська політехніка», а також при виконанні здобувачами кваліфікаційних
робіт за другим рівнем вищої освіти (магістерських) дипломних робіт за
спеціальністю 263 Цивільна безпека. The dissertation as the completed scientific work provides the solution of the urgent
scientific and applied task, which consists in increasing the efficiency of occupational
safety management in the oil and gas industry based on behavioural safety with four-level
control over the state of occupational safety, which involves the formation of a hazard
base, conducting an occupational safety audit, determining the hazard ratio for assessing
the acceptability of occupational risks with appropriate change management. The most
important scientific and practical results include:
On the basis of the conducted analysis, it was established that in order to achieve a
sustainable improvement in the state of industrial safety and industrial hygiene, in
accordance with the policy of PJSC "Ukrnafta" in the field of occupational health and
safety, the company implemented the best world experience in occupational safety
management - the global concept "Vision Zero - zero injuries at work" (developed by the
International Social Security Association (ISSA) and launched in September 2017). This
is a qualitatively new approach to the organization of the entire labor protection system at
the enterprise, and first of all prevention. The basis of the concept is the conscious activity
of all participants in the production process, starting from the owner of the enterprise and
ending with the employees, with the aim of preventing any accidents at work. However,
in the mentioned concept there are no requirements for the behavioural safety of the direct
executors of the work, whose actions, in fact, are the source of the absolute majority of
unacceptable risks of industrial hazards. The detected shortcoming requires the
development of a new approach of behavioural audits based on a comprehensive 10
assessment of professional risks at each workplace, each production unit.
In order to solve the task of increasing the efficiency of occupational safety
management in the oil and gas industry, a new approach to the management of the
occupational safety system is proposed based on behavioural safety monitoring with the
assessment of occupational risks using the invented "danger coefficient", which is
calculated as the product of the number of non-conformities detected during the audit of
one groups on the ratio of the number of employees responsible for organizing and
ensuring safe working conditions in the unit to the total number of employees in the same
unit. This, in turn, contributes to the urgent and as soon as possible adoption by the work
managers of operational decisions to eliminate negative manifestations of the "human
factor" in the process of production activity according to the hierarchy of risk control
measures.
To introduce the aforementioned, a five-stage process of a full cycle of behavioural
safety monitoring with special forms of checklists and machine risk analysis was proposed
and implemented. The results of the process are accumulated in the automated monitoring
system of working conditions "Monitoring of safety", which uses the Microsoft Office
Excel software environment with macro support.
It was found that when conducting behavioural safety audits, the assessment of
professional risks is affected by cognitive biases (optimism bias, planning bias, ambiguity
bias) leading to errors from 10 to 20% when determining the frequency of occurrence of
a hazardous situation and the severity of consequences, which increases the probability
the occurrence of a risk of hazard.
It was determined that the bias in the assessment of professional risk is affected by
the experience, gender, and education of the auditor: employees with significant
professional experience were most concerned about the intensity and pace of work, as
well as the number of repetitive movements, which significantly influenced their opinion
on the level of safety; while young workers pay attention to tension, pace of work and
monotony of work. At the same time, from the point of view of male employees, the 11
greatest concern is the tension and monotony of work, in contrast to female ones, who are
concerned about the pace of work and uncomfortable posture.
A four-step approach is proposed to improve the effectiveness of occupational risk
management, which, in addition to the generally accepted one, provides for the possibility
of providing any worker with the opportunity to contact the group of rapid response to
hazards in case of occurrence, changes of hazardous and harmful occupational factors,
growth of occupational risks, emergence of new hazards during the work shift;
introduction of a discussion with justification of preventive and protective actions to
reduce occupational risks, application of step-by-step measures for the prevention of
hazardous situations: supervision, audits and self-assessment of the activities of workers
at workplaces.
The algorithm for calculating the value of professional risks has been improved,
based on the consequences of the occurrence of a hazardous event or by the type of injury
with the area of responsibility of the enterprise; from the consequences of pre-medical
care or the condition of an injured person with the area of responsibility of the enterprise
and with the consequences of emergency and inpatient medical care or the state of loss of
health of an employee with the area of responsibility of a medical institution, which allows
dividing all risks into two components: during an accident and after pre-medical care; this
approach allows you to substantiate preventive and protective measures, in accordance
with the area of responsibility of the enterprise and medical institution.
Recommendations are offered to reduce the influence of subjective assessment on
the value of professional risk assessment, which is based on increasing the number of
participants with a diverse worldview, work experience and education, which allows
reducing the influence of subjective assessment on the value of professional risk
assessment.
The forms of the hazard guide, identification, analysis and management of the risks
associated with them, the hazard notification card, and the safety audit report have been
developed, which will reduce the time it takes to learn the specified procedures due to a 12
conscious attitude to one's own activities at the workplace.
The scientific novelty of the obtained results is as follows:
improved:
– a behavioural safety audit procedure, which provides for the assessment of
occupational risks to determine the "mismatch coefficient", which is calculated as the
product of the hazard index by the ratio of the number of employees responsible for the
organization and provision of safe working conditions in the unit to the total number of
employees in to the same unit;
– the procedure for managing occupational risks, which involves establishing a
relationship between the probability of a dangerous event, the level of personnel
competence and the state of implementation of organizational measures determined by the
occupational safety and health management system, and the "mismatch coefficient";
– a procedure for assessing professional risks due to increasing the level of
professional competence of personnel due to the reduction of the influence of cognitive
biases, which lead to errors from 10 to 20% when determining the probability of the
occurrence of a risk and the severity of its consequences.
further developed:
– the process of managing professional risks by establishing cause-and-effect
relationships between the hazard and the "mismatch coefficient" during the course of three
phases of a dangerous event: before, during and after its occurrence, including taking into
account the severity of both direct and dependent consequences from responding to a
hazardous event.
The practical significance of the obtained results of the dissertation consists in the
development of a five-step process from the full cycle of behavioural safety monitoring
with special forms of checklists and machine risk analysis. The results of the process are
accumulated in the automated monitoring system of working conditions "Monitoring of
safety", which uses the Microsoft Office Excel software environment with macro support.
The forms of the hazard directory, identification, analysis and management of associated 13
risks, hazard notice card, and safety audit report have been developed. This will reduce
the time it takes to learn the specified procedures due to a conscious attitude to one's own
activities at the workplace. Practical steps have been developed to justify preventive and
protective measures, according to the area of responsibility of the enterprise and medical
institution.
The implementation of the work results took place in the occupational safety
management system of PJSC "Ukrnafta", which made it possible to improve the state of
industrial safety, to finalize the elements of the Integrated Management System of PJSC
"Ukrnafta" in accordance with the requirements of the national and international standards
of DSTU ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015) “Quality management system. Requirements”,
DSTU ISO 14001:2015 (ISO 14001:2015) "Environmental management system.
Requirements and guidelines for application" and DSTU ISO 45001:2019 (ISO
45001:2018) "Occupational health and safety management system. Requirements and
guidelines for application", and create appropriate conditions for comprehensive
monitoring of behavioural safety.
In addition, the results of the study were used in the preparation of the study guide
"World's Best Practices", intended for students of the second (master's) and third (doctor
of philosophy) levels of education of higher educational institutions, in particular, the
Department of Occupational Safety and Civil Safety of Dnipro University of Technology,
as well as in the performance of qualification works by the students of the second level of
higher education (master's) diploma works in the specialty 263 Civil security.