Сучасний розвиток економіки України, як і багатьох постсоціалістичних країн, що здійснили трансформаційний перехід до нової моделі соціально -економічної системи, відзначається небувалою швидкістю змін. Ринкові перетворення та струк турні трансформації економіки цілком закономірно викликають переорієнтацію економічних запитів суб ’єктів господарювання і змінюють структуру попиту на працю . Україна , прагнучи віднайти і зайняти своє місце у європейському освіт ньому просторі , і особливо , після підписання Болонської декларації , постала перед проблемою зміни як інституціональних форм надання освітніх послуг , так і самих підходів до організації вищої освіти . Тому останні роки для вітчизняної системи освіти стали перманентним процесом її реформування , який , власне , не завершено і до сьогодні .

Головним механізмом забезпечення інноваційного розвитку економіки і сус пільства є збільшення взаємодії між освітою , наукою , бізнесом і владою на основі їх взаємної зацікавленості у співпраці . Зокрема , вища освіта повинна не тільки забез печувати відтворення висококваліфікованих професійних кадрів , а й відігравати значну роль у соціальної мобільності , нарощуванні інтелектуального потенціалу суспільства , розповсюдженні найбільш соціально значущих культурних норм і т. д. Ринок праці все більше поповнюють фахівці з вищою освітою , хоча попит на них не зажди адекватний . Подолання диспропорцій , виявлених на ринку праці , можливе наразі лише на інноваційних принципах . Інноваційна складова в трудовій поведінці працюючих передбачає необхідність поліпшення професійно -кваліфіка ційної структури персоналу , розширення номенклатури спеціальностей працюючих , зростання серед останніх фахівців з вищою освітою , а також з високим кваліфікаційним розрядом .

Данные переписей населения РФ свидетельствуют об устойчивом повышательном тренде уровня образования жителей РФ . Весьма внушительными выгля дят успехи высшего образования , доля обладателей которого со времен переписи 1989 г. повысилась на 12 пунктов (11,3% в 1989 г.; 23,4% в 2010 г.). Не отстает от него и среднее профессиональное образование , контингент обладателей которого превзошел в 2010 г. 30-процентную отметку . С другой стороны можно говорить о полном «вымывании » из российской экономики работников , не пошедших даль ше неполной средней школы [1]. Наряду с общепризнанными положительными тенденциями этого процесса , подобные высокие темпы роста весьма неожиданно обнаруживать в экономике , абсолютно лишенной устойчивости , подверженной постоянным «маятниковым » колебаниям , не готовой предоставить достаточного количества рабочих мест , требующих высокого уровня квалификации . Особенно четко «избыточность » образования прослеживается в среде рабо чих . Однако , последствия этого процесса не всегда положительные . Во -первых , получившая высшее образование молодежь , предпочитает не избирать профессию рабочего в качестве вероятностной жизненной карьеры . Во -вторых , неослабеваю щий спрос на высшее образование откладывает время полноценного выхода на рынок труда , что в условиях сужения временных рамок найма на работу имеет негативные последствии для индивида , производства и государства в целом . В-треть их , происходит разрыв между уровнем образования человека и предложением на рынке труда , несоответствием образования и квалификации рабочего выполняе мой работе и ростом масштабов работы не по специальности .

Розвиток вугільної промисловості визначено одним із пріоритетних напрямів забезпечення енергетичної незалежності та безпеки держави . Водночас темпи мо дернізації і технічного переоснащення галузі є низькими . Значною мірою це спричинено недостатньою кваліфікацією гірничих кадрів і їх плинністю . Позбав лена принципу «зміни поколінь », галузь поступово втрачає свою наукову та ро бітничу еліту . Молодь не бажає пов 'язувати життя з видобутком вугілля ( майже 50–60% шахтарів у 2011 р. – працівники пенсійного віку ), а ті , хто таки здобуває гірничі професії , роблять це через менший конкурс і пільги при вступі до навчальних закладів . Невідповідність кадрової політики потребам галузі сприяє створенню дефі циту робочих місць та обумовлює недостатню за змістом підготовку кваліфікова них фахівців для вугільної промисловості . Таке становище підсилює актуальність проблеми розв ’язання суперечності між запитами роботодавців та можливостями випускників ВНЗ у сучасних умовах становлення інноваційної економіки та техно логічних трансформацій . Партнерство і співпраця між визначеними суб ’єктами стає нагальним велінням часу [1]. Кадрова політика бізнес -співтовариства характе ризується посиленням таких тенденцій як : надання переваги «готовим » фахівцям з рофесійним стажем ; байдужість до статусу і профілю базової вищої освіти ; май же цілковита відсутність стимулів до інвестицій у людський капітал [2]. Сучасний ринок праці вимагає від випускника обов ’язкової наявності професійної та осо бистої компетенцій . 37,5% роботодавців вважають , що випускник перед початком роботи повинен пройти практику в даній організації , 22,5% респондентів вва жають , що випускнику ВНЗ досить переддипломної практики в будь -якій організа ції , а 10% – що потенційний співробітник повинен мати досвід роботи за фахом не менше року з умовою проходження практики на даному підприємстві . Це вказує на необхідність здійснення комплексної , різнобічної взаємодії вузів з ринком праці , підприємствами .

Кафедра підземної розробки родовищ Державного ВНЗ «Національний гірничий університет » більше 110 років веде підготовку фахівців для гірничодобувної галузі . Випускники кафедри плідно працюють на провідних гірничих підприємствах України й обіймають будь -які інженерні посади – від гірничого майстра до директора шахти . За цей період склалися певні традиції у підготовці гірничих інженерів . Але на теперішній час у зв ’язку зі зміною форм власності гір ничих підприємств , сучасним станом економіки , прагненням України до євроінте грації , з’явилася потреба у підготовці фахівців , які необмежені набуттям знань тільки гірничої справи та розвитком у них конкретних інженерних навичок . Це ставить перед кафедрою завдання – підготовку фахівців , що володіють су часними інформаційними технологіями , основами менеджменту у виробничий сфері , маркетингу інноваційної продукції , розумінням професійної іноземної мови . Сучасні гірничі інженери , які очолюють або займають певні посади у службах та на дільницях гірничого підприємства , повинні володіти сучасними навичками керування гірничим підприємством та спеціальною поглибленою підготовкою з використанням тісної інтеграції наукової та інноваційної діяльності . Для вирішення цього питання колектив кафедри працює за трьома основними напрямками підготовки висококваліфікованих фахівців . Перший – розширення спеціалізацій навчання студентів при підготовці май бутніх гірничих інженерів .

Курс, який узяла Україна на інтеграцію до Європейського Союзу, робить все більш актуальними проблеми підвищення конкурентоспроможності її економіки. Це стосується не лише технічної та технологічної сторін виробництва , але й такої її рушійної сили як трудові ресурси . Останнє пов `язано з низкою соціально -еко номічних проблем , з якими Україна раніше не стикалась . Негативний вплив на становлення національного ринку праці здійснює зву ження демографічних підвалин відновлення трудового потенціалу , причиною якого є різке скорочення народжуваності корінного населення у 80–90-ті роки минулого сторіччя , яке в свою чергу було викликане розпочавшимся розвалом економіки СРСР , невпевненістю населення у завтрашньому дні, обвальним падінням рівня життя у перше десятиріччя існування незалежної України . Не здійснює суттєвий позитивний вплив більш висока народжуваність серед татарського населення , що повернулось до Криму , та легальних і нелегальних мігрантів в Азії .

В условиях формирования в Украине рыночной экономики увеличивается роль системы высшего образования как фактора социально-экономического роста через обеспечение рынка труда молодыми квалифицированными специалистами, производительный труд которых влияет на темпы выхода из глубокого кризиса. При вступлении молодежи на рынок труда сложились особенно жесткие условия в связи с ее низкой конкурентоспособностью. Это обусловлено действием следующих факторов: недостатком профессиональных знаний, умений и навыков; необходимостью предоставления молодым людям дополнительных льгот; трудовой нестабильностью молодежи, связанной с увольнениями в связи с призывом в вооруженные силы, уходом на учебу, длительными отпусками в связи с рождением и воспитанием детей; инфантильностью части молодежи, привыкшей основные жиз ненные блага получать бесплатно от родителей и государства; несоответствием психологических, мыслительных, поведенческих качеств студентов требованиям, предъявляемым к молодым специалистам.

Современные возможности Интернета позволяют нам использовать его в нужном направлении: поиск новой и нужной информации, ее систематизация и оптимизация, более качественное освоение необходимых знаний, и даже дополнительный заработок в Сети. Опросы, проводимые в Сети, показывают, что Интер нет – неотъемлемая часть жизни студентов в настоящее время. Среди студентов Украины, России, Казахстана и Польши подавляющее большинство опрошенных пользуется Интернетом ежедневно. При этом наиболее частые обращения молодежи к сети связаны с работой, учебой ( Польша – 86,2%, Украина – 79,5%, Рос сия – 77,9%, Казахстан – 71,1%). Далее следует поиск любого рода информации (Польша – 79,1%, Украина – 76,2%, Россия – 71,1%, Казахстан – 60,0%), а также использование Интернет с развлекательными целями ( Польша – 66,1%, Россия – 60,9%, Украина – 59,6%, Казахстан – 38,9%).

Якість, конкурентноздатність професійної освіти мають визначальне значен ня для успішного розвитку України. Революційна зміна технологій, які спираються на високий рівень інтелектуальних ресурсів, і пов 'язана із цим геополітична конкуренція провідних країн світу стають найважливішими чинниками, що визна чають не тільки економіку, але й політику XXI століття .

Комунікативна лінгвістика є новою науковою парадигмою в рамках систем но -структурної лінгвістики. Як наука, комунікативна лінгвістика почала формува тися у другій половині ХХ століття. Комунікативна лінгвістика – новий напрям сучасної науки про мову, предметом якого є процеси спілкування людей з ви користанням живої природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складо вих комунікації ( фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін .)