У XXI столітті кіберпростір став ключовою складовою безпекового середовища. Інформаційна безпека зазнає суттєвих трансформацій через розвиток технологій, появу нових викликів і загроз, а також через зміни у значенні інформації в сучасному світі. Зростання кількості кібератак на державні інституції, інфраструктуру та інформаційний простір, а також активне використання дезінформації й кібероперацій у гібридних конфліктах зумовлюють нагальну потребу формування ефективної політики кіберзахисту. Нині інформаційна сфера стала важливою частиною стратегічного планування міжнародних організацій, які формують стратегії та спільні заходи, спрямовані на протидію загрозам у сфері інформаційної та кібернетичної безпеки. НАТО як організація колективної оборони та одна з найвпливовіших міжнародних структур, відіграє ключову роль у формуванні глобальної архітектури безпеки в кіберпросторі, базуючи свій підхід до протидії викликам на демократичних принципах та нормах міжнародного права.

Сучасне міжнародне безпекове середовище перебуває у стані глибокої трансформації, що супроводжується поверненням конкуренції великих держав, зростанням інтенсивності гібридних та асиметричних загроз, а також ерозією усталених механізмів стримування. Ці процеси особливо гостро проявляються на східному фланзі, де війна росії проти України, зокрема повномасштабне вторгнення у 2022 р. остаточно зруйнувало ілюзію стабільності та продемонструвало актуальність традиційних форм міждержавного збройного конфлікту. У відповідь на стратегічну нестабільність НАТО змушена адаптувати свій оборонний підхід на 360: від концепту кризового менеджменту до моделі інтегрованого стримування. Трансформація НАТО, яка відпочатково була адаптацією до актуальних загроз, відтепер має бути відображенням глибшого перегляду функціональної спроможності Альянсу в контексті зміни балансу сил, зокрема у трансатлантичному вимірі.