Сучасне міжнародне безпекове середовище перебуває у стані глибокої трансформації, що супроводжується поверненням конкуренції великих держав, зростанням інтенсивності гібридних та асиметричних загроз, а також ерозією усталених механізмів стримування. Ці процеси особливо гостро проявляються на східному фланзі, де війна росії проти України, зокрема повномасштабне вторгнення у 2022 р. остаточно зруйнувало ілюзію стабільності та продемонструвало актуальність традиційних форм міждержавного збройного конфлікту. У відповідь на стратегічну нестабільність НАТО змушена адаптувати свій оборонний підхід на 360: від концепту кризового менеджменту до моделі інтегрованого стримування. Трансформація НАТО, яка відпочатково була адаптацією до актуальних загроз, відтепер має бути відображенням глибшого перегляду функціональної спроможності Альянсу в контексті зміни балансу сил, зокрема у трансатлантичному вимірі.