Починаючи з 2007 р. євроінтеграційні процеси є визначальними у державному будівництві України – саме з цього часу, коли Європейський Союз й Україна ініціювали переговори щодо Угоди про асоціацію, наша країна встала на шлях повернення до європейської родини. І сьогодні, коли зі зброєю в руках український народ захищає свої засадничі цінності, свій цивілізаційний вибір, Україна очікує на статус кандидата в члени ЄС. Для України євроінтеграція – це не лише орієнтація на діючу в провідних європейських країнах модель соціально-економічного розвитку, яка передбачає модернізацію економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, вихід на світові ринки (і перш за все на ринок ЄС), але і політична стратегія, яка спрямована на створення надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. Саме зближення з ЄС відповідає споконвічним чаянням українського народу, стимулює демократичний розвій України. Крім того, у воєнних реаліях сьогодення, членство в Європейському Союзі відкриє шлях до колективних структур спільної безпеки, активізації співробітництва в боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, контрабандою, нелегальною міграцією, наркобізнесом тощо.

Процес європейської інтеграції України, в основі якого лежить курс на вступ до Європейського Союзу, впливає на різноманітні напрями публічної політики, в тому числі й на молодіжний сектор нашої країни. На сучасному етапі обидва партнери накопичили певний досвід стратегічного планування у молодіжній сфері, визначення пріоритетних напрямів діяльності публічного сектору. Нині існує можливість провести порівняльний аналіз стратегічних напрямів молодіжної політики ЄС та України на основі сучасних документів, які ухвалено з доволі невеликим часовим розривом, що забезпечило обґрунтованість запропонованого дослідження, в центрі якого лежить питання про бачення змісту та перспектив молодіжної політики як наднаціонального утворення, так й його потенційного учасника. Незважаючи на те, що в Угоді про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, висвітлення молодіжної проблематики не містило зобов’язань для української сторони щодо виконання певних документів партнерів по угоді, актуальним є завдання узгодження підходів у молодіжному секторі.

Визначною подією для України стало набуття чинності всіма розділами Угоди про асоціацію з 1 вересня 2017 р. Ця подія значно зміцнила позиції нашої країни. Процес імплементації положень цієї Угоди супроводжувався проведенням реформ системи органів влади, державної служби, децентралізації, соціальної політики, що забезпечувало секторальну перебудову відповідно до взятих зобов’язань. Не менш видатною подією для українського суспільства було підписання Закону про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО, який набув чинності 21 лютого 2019 р. Україна офіційно подала заявку про вступ до ЄС 28 лютого 2022 р., через чотири дні після початку російської агресії.

Зараз вводяться більш цільові програми охорони здоров’я, зокрема програми компенсації захворювань. Акцент на самосвідомості пацієнтів покликаний зменшити невибіркове використання ресурсів охорони здоров’я на тлі самонехтування. Все частіше загальний доступ і загальне охоплення зменшуються і визначаються як основне право на послуги, а економічна ефективність стає важливим лакмусовим папірцем для охоплення препаратів, процедур і технологій охорони здоров’я. Розподіл витрат і необхідне додаткове страхування є додатковими механізмами для зберігання основних прав.

Євроінтеграційні прагнення нашої країни обумовлюють необхідність детального аналізу функціонування всіх напрямів врядування в Європейському Союзі. Особливої уваги потребує економічне врядування в Європейському Союзі, адже саме воно є одним із визначальних чинників успішності функціонування економік країн-членів та співдружності в цілому.

Європейський Союз надає гуманітарну допомогу з 1992 року в більш ніж 110 країнах, щороку охоплюючи мільйони людей по всьому світу. Допомога ЄС надається суворо через гуманітарні партнерські організації, включаючи агентства ООН, неурядові організації та інституції Червоного Хреста, які підписали угоди про партнерство з Європейським Союзом. ЄС уважно відстежує використання коштів ЄС через свою глобальну мережу гуманітарних експертів і має чіткі правила, які забезпечують належне витрачання фінансування.