Проведення гірничих робіт в першу чергу призводить до руйнування геологічного середовища. Винесення на поверхню величезної маси глибинних гірських порід призводить до процесів осідання поверхні, утворення депресійних лійок та порушення природного рівноваги в екосистемахта руйнування сформованих природних біоценозів.

Взаємодія людини й природи відіграє важливу роль у розвитку суспільства. Якість навколишнього середовища впливає на здоров’я населення.Тому, підтримка необхідного природного балансу у містах, їх захист, збереження зеленого фонду, раціональне використання рекреаційних ресурсів системи озеленення, є одним з основних завдань у сучасному містобудуванні.

Несанкціоновані звалища є джерелами значного забруднення повітря, поверхневих водойм, підземних вод та ґрунтів. Відвідуючи ліси, ставки та інші зони відпочинку, ми часто спостерігаємо величезні купи сміття, які залишають після себе недбалі відпочивальники. В більшості випадків пластикові упаковки, одноразовий посуд, поліетиленові пляшки, пакети розносяться вітром та засмічують значні території. Слід зазначити, що термін їх розкладання в навколишньому середовищі перевищує сто років. Відходи поліетилену, що потрапляють у довкілля, стають джерелом негативного впливу на живі організми упродовж усього циклу розкладання. А при їх згоранні в атмосферу потрапляє значна кількість небезпечних забруднюючих речовин, що можуть негативно впливати на здоров’я населення.

Актуальність роботи полягає в існуючих проблемах довкілля міста Дніпро та інших населених пунктів у сфері екологічного розвитку та вивченню проблем, які були спричинені недостатнім рівнем реалізації перспективних задач розвитку.

У великих промислових містах екологічна оцінка традиційно зосереджена на джерелах з високою масою викиду. Проте сучасні дослідження показали, що низько потенційні джерела викидів подекуди створюють більші ризики екологічної небезпеки у містах та селищах.

Техногенне забруднення середовища змінює функціонування рослинних організмів на всіх рівнях їх організації, в тому числі клітинному, тканинному, органному. В умовах антропогенного тиску довкілля спостерігаються зміни у товщині й будові гістологічних елементів вегетативних органів хвойних порід, і в першу чергу, покривних і захисних тканин. Тому дослідження анатомічної структури хвої актуальні для вивчення шляхів і механізмів адаптації голонасінних до промислових емісій та виявлення чутливих показників для фітоіндикації забруднення довкілля і стану хвойних рослин у техногенних зонах. Однак на сьогодні хронічний вплив емісій ТЕС на гістологічну будову хвої вивчений недостатньо. Еколого-анатомічні дослідження сосни Палласова в умовах степової зони України за дії техногенезу практично відсутні.

Проблема збереження малих та середніх річокє однією з найактуальніших проблем сьогодення і вимагає негайного вирішення. Охорона водних ресурсів в умовах антропогенного навантаження передбачає разом з вивченням функціонування екосистем також необхідність систематичного гідробіологічного контролю (біомоніторингу) за станом та якістю природних вод. Гідробіонти, як індикатори умов мешкання, являють особливий інтерес для встановлення фонового стану водних екосистем

Більшою небезпекою для людей, порівняно із санкціонованими сміттєзвалищами та полігонами твердих побутових відходів, характеризуються стихійні сміттєзвалища які з'являються неподалік населених пунктів у лісах, лісосмугах, полях, поблизу доріг та магістралей, біля берегів водойм тощо. У стихійних сміттєзвалищах відбуваються неконтрольовані процеси відводу звалищного газу та фільтрату. Системно не проводиться їх інвентаризація, ліквідація, дезінсекція та дератизація.Вони спричиняють забруднення навколишніх ґрунтів, підземних вод, відкритих водойм та річок небезпечними хімічними сполуками та важкими металами. Особливу небезпеку стихійні сміттєзвалища становлять поблизу річок, ставків, водосховищ, оскільки зростає можливість перенесення забруднюючих речовин на значні віддалі і загроза погіршення якості поверхневих вод, які використовуються у господарських цілях.

За останні десять років надзвичайно зросла частота бактеріальних хвороб рослин, що наносить великий збиток сільськогосподарському виробництву та економіці країн в цілому. Боротьба з фітопатогенами у більшості випадків зводиться до використання препаратів хімічного синтезу. Їх альтернативою можуть стати мікробіологічні засоби, які відрізняються від хімічних більшою селективністю дії, а отже, екологічною безпекою.

Продовольча безпека належать до ключових національних пріоритетів. В Україні сільське господарство займає провідну ланку в економіці. Серед овочевих культур,які вирощують в Україні,види родини Капустяних є найбільш поширеними.Пекінська капуста останнім часом набула високої популярності.Розповсюдженню пекінської капусти в країні сприяють такі цінні господарські ознаки, як скоростиглість, висока врожайність,досить висока ступінь лежкості, і безумовно, висока рентабельність. А головне –високий попит на внутрішньому ринку. Багатий біохімічний склад дає можливість використовувати її для дієтичного харчування.