Сценічне втілення української літературної спадщини в балеті як чинник формування національної хореографічної культури

Балет в Україні розвивався як синтетичне мистецтво, що поєднує музику, танець, театр і літературу. Саме літературні художні твори здебільшого ставали основою для створення сценічних вистав, де хореографія ставала інструментом візуалізації національного світогляду. Поетичність української літератури, поступово інтегрувалась в танцювальну пластику через метафору руху,
символіку жесту, темпоритм, а також музично-хореографічну драматургію.