Огляд та шляхи пришвидшення прикладних задач візуалізації і моделювання засобами розподілених систем

Складні просторові об’єкти такі, як середовище існування
та взаємодії тисяч геометричних об’єктів на одній 3D-сцені вимагають від
обчислювального пристрою великої обчислювальної потужності. Першочергово
– це обчислення правил математичного апарату для відображення моделей,
обрахування геометричних алгоритмів відображення точково-лінійних
апроксимацій поверхонь об’єктів у вигляді складної просторової 3D-моделі або
системи об’єктів. Очевидно, що природа всіх графічних операцій суто
математична, а складність розрахунків полягає, здебільшого, саме в кількості
обчислювальних операцій, яка збільшується в залежності від роздільної
здатності графічних елементів та кількості таких елементів при візуалізації
вхідних даних. З цього, з’являється математична залежність співвідношення
вирішуваних обчислювальних задач до наявних обчислювальних ресурсів.