Гіпотеза голічної природи свідомости у сучасній перспективі

Abstract

На початку минулого століття один філософ із когорти nomina sunt odiosa в своїх матеріалістичних шуканнях дійшов до висновку, що свідомість має свій прототип ще на елементарних (остракований ґештальт?) стадіях свого розвитку – відображення. Адже йому не вдавалося ніяк пояснити спонтанного виникнення психіки та свідомости в живій матерії «з нічого». Відповідно ж, свідомість є ускладненим варіантом відображення у дзеркалі чи сліду на піску, тобто суб’єктивним образом об’єктивної реальности – це і нині програмне визначення у психологів. Інший мислитель, такий самий неназѝваний, але вже ідеалістичного нахилу, дорікав тому, мовляв, це неприхований персоналізм (одухотворення неживого) і тоді немає ніякого розрізнення між передовим на той час варіантом «матеріалізму» й осудним «ідеалізмом».