Категорія «охорона здоров’я» : сутність нормативного підходу

Abstract

Право на охорону здоров’я людини відноситься до системи особистих немайнових прав людини, яка забезпечує фізичне існування людини, є невід’ємним від неї, та гарантується державою. Відповідно до статей 283, 284 Цивільного кодексу України встановлюється право особи на охорону здоров’я та право особи на медичну допомогу. Особа як власник здоров’я має не лише право володіти та використовувати власне тіло, але і має обов’язок зберігати його у належному стані, вчиняти дії із сприяння власному одужанню, виконувати керівні медичні настанови, що надаються медичними працівниками. Піклування про власне здоров’я для пацієнта може мати характер як лікувальної медичної допомоги, так і естетичної медичної допомоги. Саме надання послуг із отримання лікувальної медичної допомоги створює систему охорони здоров’я людини, що в межах даного дослідження є сферою, де необхідним є встановлення напрямів забезпечення ефективності запобігання корупції.