Аналіз методичних підходів до визначення кінцевого рівня води в залишковому просторі кар’єру

Розробка родовищ корисних копалин безпосередньо впливає на порушення водоносних горизонтів і потребує постійного осушення вироблених просторів. Під час експлуатації кар’єру підтримувати гірничі виробки в стабільному стані дозволяють роботи з водоосушення, які здійснюються системою водопонижуючих свердловин [1]. Основні складнощі виникають після припинення гірничих робіт і ліквідації кар’єру. Оскільки на гірничому підприємстві на етапі ліквідації припиняються роботи з водоосушення, залишковий вироблений простір починає заповнюватися ґрунтовими і поверхневими водами. Таким чином, за не тривалий час, значна частина виробленого простору перетворюється на техногенне водоймище