Цифрові технології надання реабілітаційної допомоги в Україні: правові аспекти

Сьогодні українська держава активно розбудовує національний простір організації та надання реабілітаційної допомоги. Ця розбудова реалізується як національна відповідь на суспільний запит, який набув надзвичайної актуалізації з початком повномасштабного розгортання збройної агресії рф проти України. Першою реакцією профільного міністерства, а саме Міністерства охорони здоров’я України, було унормування суспільних відносин стосовно засад медичної реабілітації шляхом ініціювання розробки законопроєкту та внесення його на розгляд та затвердження Верховною Радою України. Тож уперше в історії незалежної України у 2020 році було прийнято закон спеціальної дії у сфері реабілітаційної допомоги – Закон України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» [1]. До цього часу розвиток управління наданням реабілітаційної допомоги базувався на законі України загальногалузевої дії – Основи законодавства України про охорону здоров’я. І тут слід зазначити, що кількість населення, яка перехворіла на COVID-19 обчислювалась кількома мільйонами (5,5 млн.ос. за весь час пандемії). А тяжкий перебіг цієї хвороби потребував проведення довготривалих заходів медико-соціальної реабілітації і проблематика розвитку системи реабілітації дедалі з часом поставала як масштабна суспільна проблема. Згодом, вже виклик повномасштабного розгортання війни у 2022 року тільки підсилив необхідність скерування державної уваги на необхідність розбудови системи реабілітаційної допомоги за зразками кращих практик країн Європейського Союзу.