Гіпотеза голічної природи свідомости у сучасній перспективі

На початку минулого століття один філософ із когорти nomina sunt odiosa в своїх
матеріалістичних шуканнях дійшов до висновку, що свідомість має свій прототип ще на
елементарних (остракований ґештальт?) стадіях свого розвитку – відображення. Адже
йому не вдавалося ніяк пояснити спонтанного виникнення психіки та свідомости в живій
матерії «з нічого». Відповідно ж, свідомість є ускладненим варіантом відображення у
дзеркалі чи сліду на піску, тобто суб’єктивним образом об’єктивної реальности – це і
нині програмне визначення у психологів. Інший мислитель, такий самий неназѝваний,
але вже ідеалістичного нахилу, дорікав тому, мовляв, це неприхований персоналізм
(одухотворення неживого) і тоді немає ніякого розрізнення між передовим на той час
варіантом «матеріалізму» й осудним «ідеалізмом».